Главная Культурология Статьи Філологія. Методика. Педагогіка

Філологія. Методика. Педагогіка

Інформаційно-методичне забезпечення самостійної роботи студентів при вивченні іноземної мови

М. І. Смирнова, ст. викладач

Епоха стрімкого й постійного оновлення i розвитку інформації, інтенсивного розширення міжнародних ділових, культурних зв’язків у галузі науки, техніки, економіки пред’являє суворі вимоги до висококваліфікованого фахівця, який повинен уміти поєднувати глибоку фахову підготовку з високим рівнем володіння іноземною мовою та комп’ютерною грамотністю. Ці вимоги взаємопов’язані, неподільні, сприяють взаємному збагаченню й удосконаленню. Але єдиною універсальною вимогою до конкурентно-здатного фахівця є його вміння самостійно, творчо мислити.

Сучасна вища школа покликана забезпечити студента міцними, оперативними знаннями, а також навчити його вчитися (тобто вчити себе) самостійно. Освічена людина сьогодні — це самостійна людина, що вміє самостійно приймати рішення, самостійно добиватися поставленої мети, має навички власними силами оволодівати знанням, удосконалювати свою фахову майстерність індивідуально.

Засобом формування й розвитку такої важливої якості є самостійна робота студентів (СРС). Поняття «СРС» можна розглядати в широкому й вузькому значенні. У широкому значенні — це активна пізнавальна творча діяльність студента, яка присутня (повинна бути присутньою) у будь-якому виді навчальних занять. У більш вузькому значенні — це один з видів навчальних занять, специфічною особливістю якого є відсутність викладача в момент навчальної діяльності студента.

Викладач планує i направляє, координує й контролює самостійну діяльність студентів, тобто створює умови їх навчальної діяльності, організує й активізує її, створюючи й удосконалюючи iнформацiйно-методичне забезпечення СРС. Іноземна мова в немовному вузі є засобом підвищення освіченості, фахової компетенції студентів у межах вузької спецiалiзацiї. Основний шлях поліпшення мовної підготовки студентів — удосконалення СРС при вивченні іноземної мови, належна організація її iнформацiйно-методичного забезпечення.

У процесi вивчення iноземної мови викладач повинен учити студентiв працювати самостiйно, прищеплювати їм навички самостiйної роботи в аудиторiї для подальшого використання їх в позааудиторнiй самостiйнiй роботi. Завдання для позааудиторної роботи повиннi включати вправи рiзного ступеня творчостi й самостiйностi (вiдтворюючi, перетворюючi й творчi). Вони мають бути скерованi на вдосконалення всiх видiв мовленнєвої дiяльностi (аудирування, мовлення, читання, письмо) i володіти фаховою орiєнтацiєю.

Самостiйна робота може проводитися як на заняттях iноземної мови, так i поза стiнами вузу, оскiльки «самостiйна робота студента — це специфiчний вид дiяльностi навчання, головною метою якого є формування самостiйностi суб’єкта, що навчається, а формування його вмiнь, знань, навичок здiйснюється опосередковано через змiст i методи всiх видiв навчальних занять» [1].

Як форми занять з iноземної мови видiляють: аудиторнi заняття; лабораторнi й факультативнi заняття, що є позааудиторною навчальною роботою i становлять органiчне продовження аудиторних занять; позапрограмнi заняття iноземною мовою. Самостiйна робота повинна бути складовою частиною кожної з перелiчених форм роботи над iноземною мовою [2].

Самостiйна робота, її ефективнiсть значно залежать вiд пiдбору та поєднання дидактичних засобiв. Дидактичними засобами є предмети, якi, дiючи на зiр, слух, дотик студентiв, полегшують їм безпосереднє й непряме пiзнання дiйсностi. Вони не роблять вирiшального впливу на кiнцевi результати навчально-виховного процесу, але сприяють підвищенню ефективностi методiв навчання, збагачуючи їх [3].

Дидактичнi засоби становлять складову частину органiзацiйно-методичного забезпечення СРС. Забезпечення СРС — процес створення викладачем необхiдних i достатнiх умов, що сприяють задоволенню потреб студентiв в iнформацiйних джерелах i пропозицiях.

Для органiзацiйно-методичного забезпечення СРС викладачевi необхiдно:

• скласти перелiк необхiдних умiнь i навичок;
• розробити необхiднi професiйно орiєнтованi задачi-завдання;
• визначити вимоги до продуктiв i результатiв СРС;
• скласти план робiт;
• розробити iнформацiйно-методичне забезпечення роботи студентiв: пiдручниками, навчальними посiбниками, методичними рекомендацiями і вказiвками, довiдковими матерiалами, таблицями, схемами, дiаграмами i т. п.;
• опублiкувати все необхiдне iнформацiйно-методичне забезпечення й видати цi матерiали студентовi до початку вiдповiдного етапу його навчальної дiяльностi [1].

Iнформацiйно-методичне забезпечення СРС — це наявнiсть таких джерел iнформацiї, як текстовi (книги, брошури, газети, журнали), графiчнi матерiали (креслення, схеми, дiаграми, таблицi), аудiовiзуальнi засоби (звукозаписи, кiнофiльми, вiдеофiльми), програмнi продукти. Всi цi матерiали повиннi бути пiдiбранi з урахуванням фахової орiєнтацiї, що сприятиме розвитковi емоцiйно-мотивацiйної сфери сприйняття iнформацiйних матерiалiв, i мають забезпечувати всi види занять.

На нашу думку, найкраще навчальний процес вивчення iноземної мови буде органiзований, якщо в самостiйнiй роботi студентiв будуть використанi сучаснi засоби навчання, включаючи традицiйнi дидактичнi й засоби програмованого навчання. До них можна вiднести програмованi або частково програмованi навчальнi посiбники в комплексi з навчаючими й контролюючими комп’ютерними програмами, створенi з урахуванням специфiки фаху студентiв немовного вузу.

Iнформацiйно-методичнi матерiали, що включають основнi (випущенi видавництвами i видавничими органiзацiями) й додатковi (створенi вузами), повиннi вiдповiдати вимогам, виробленим III Всесоюзною науково-методичною конференцiєю, яка відбулася у Москві 22—24 листопада 1988 р., а саме:

• При створеннi книг керуватися тим, що пiдручники для вищої школи повиннi вiдзначатися високим науково-теоретичним рiвнем викладання матерiалу, вмiщувати необхiдний довiдковий апарат, орiєнтований на пiдвищення ефективності СРС.
• Забезпечити доступнiсть i практичну скерованiсть викладу навчального матерiалу в книгах, тiснi міжпредметнi зв’язки, послідовність i зв’язаність змiсту вузiвських пiдручникiв та посiбникiв з книгами для iнших рiвнiв освiти.
• Посилити увагу до питань створення професiйно орiєнтованих пiдручникiв із загальнонаукових та загальнотехнiчних дисциплiн з урахуванням необхiдностi застосування ЕОМ.

Ознаки, що вiдрiзняють програмоване навчання iноземної мови вiд непрограмованого, такi:

• наявнiсть чiтко сформульованої, що пiддається вимiру, цiлi навчальної роботи й алгоритму досягнення цiєї мети;
• розчленованiсть навчальної роботи на кроки, пов’язанi з вiдповiдними дозами iнформацiї, що забезпечують здiйснення кроку;
• завершення кроку самоперевiркою, результати якої дають можливiсть судити про те, наскiльки крок успiшний, i подача студентовi достатньо ефективного засобу для цiєї самоперевiрки, а якщо потрiбно, то й вiдповiдний коригуючий вплив;
• використання автоматичних i напiвавтоматичних навчаючих обладнань: при цьому друкованi програмованi посiбники, що реалiзуються без допомоги будь-яких технiчних засобiв, i програмованi звукозаписи також розглядаються як навчаючi обладнання;
• iндивiдуалiзацiя навчання [4].

Дидактичний комплекс з навчання iноземної мови повинен поєднати загальноприйнятi, традицiйнi методи з методами програмованого навчання. Завдяки цьому створюється така навчальна ситуацiя, коли студент переважно самостiйно проводить ознайомлення, закрiплення й активiзацiю мовного матерiалу, а формування мовних навичок i умiнь здiйснюється пiд безпосереднiм керiвництвом викладача.

Розширення традицiйного арсеналу способiв, засобiв, прийомiв самостiйної роботи за рахунок широкого застосування iнформацiйних технологiй навчання, зокрема, залучення комп’ютерних технологiй повинно сприяти вдосконаленню навчального процесу у вищiй школi. Використання комп’ютерних навчаючих програм у самостiйнiй роботi при оволодiннi iноземною мовою студентами немовних вузiв є полiфункцiональним.

Впровадження комп’ютера покликане створити умови для вироблення навичок й умiнь працювати самостiйно (це випливає iз специфiки роботи з комп’ютерними програмами); дає можливiсть здiйснити диференцiйований та iндивiдуальний пiдхiд як у виборi матерiалу, так i в темпах роботи окремих студентiв; сприяє розширенню та поглибленню знань з фаху (iнформацiйнi можливостi комп’ютерної мережi необмеженi); ставить студента перед необхiднiстю глибоких знань iноземної мови, без чого неможливе одержання професiйно орiєнтованої iнформацiї. Цим використання комп’ютерних програм у самостiйнiй роботi при вивченнi iноземної мови студентами немовних вузiв виявляє знання iноземної мови i знання з фаху як взаємонеобхiднi й достатнi умови як для вдосконалення мовної пiдготовки, так i для професiйного зростання. Дані процеси відбуваються паралельно. Має мiсце взаємопроникнення i взаємовдосконалення дисциплiн.

Самостiйна робота, в якiй використовуються сучаснi дидактичнi засоби, може i повинна забезпечити:

• формування самостiйностi студента;
• забезпечення контролю дiй студента;
• iнформування студентiв про рiвень досягнення цiлей;
• визначення вимог до результатiв дiяльностi студента;
• створення зовнiшнiх i внутрiшнiх умов дiяльностi;
• урахування iндивiдуальних особливостей кожного студента;
• надання студентовi можливостей планування своїх дiй;
• забезпечення студентовi можливостей коригувати свої дiї.

Отже, програмованi дидактичнi комплекси покликанi забезпечити взаємовдосконалення i формування мовної, фахової, загальнокультурної компетенцiї спецiалiстiв — випускникiв немовних вузiв. Данi програмованi комплекси повиннi вiдповiдати таким дидактико-методичним вимогам програмованого навчання:

• орiєнтованості i можливості навчання студентiв з рiзним рiвнем успішності;
• розподiлу подачi нового iномовного матерiалу залежно вiд ступеня успішності;
• поетапному одержанню iнформацiї про наслiдки дiяльностi;
• акценту на самостiйну роботу.

Такi дидактичнi комплекси повиннi сприяти активiзацiї й ефективності самостiйної роботи i покликанi створити умови для:

• вдосконалення мовної пiдготовки випускникiв немовних вузiв;
• формування навичок i умiнь самостiйної роботи майбутнього квалiфiкованого фахiвця;
• вироблення такої важливої якостi особистостi, як самостiйнiсть;
• розширення i поглиблення знань з фаху;
• пiдвищення комп’ютерної грамотностi.

Література

• Козаков В. А. Самостоятельная работа студентов и ее информационно-методическое обеспечение: Учебн. пособие. — К.: Вища школа, 1990. — С. 15.
• Ляховицкий М. В. Методика преподавания иностранных языков: Учебн. пособие для филол. фак. вузов. — М.: Высшая школа, 1981.
• Куписевич Ч. Основы общей дидактики. — М.: Высшая школа, 1986.
• Салистра И. Д. Вопросы программирования в учебном процессе по иностранному языку: Учебн. пособие. — М.: Высшая школа, 1977.