Главная Прочие дисциплины Охорона праці - Москальова В.М.

Охорона праці - Москальова В.М.

6.2.7 Особливості горіння пиловидних матеріалів

У пожежному відношенні порошкові, волокнисті й сипучі матеріали характеризуються мінімальною енергією запалювання за наявності мінімального вмісту кисню. Пил деяких твердих матеріалів (алюміній, цинк) у суміші з повітрям може утворювати вибухопожежононебезпечні концентрації, хоч у монолітному стані вони не горять.

Коли йдеться про спалахування та вибух, то чим дрібніші частки пилу, тим більша у них площа поверхні і тим вони небезпечніші у пожежному відношенні. Так, 1кг вугілля горить годину, а у пиловидному стані спалахує за долю секунди.

Залежно від стану, пил однієї і тієї ж речовини має різні температури спалахування. Наприклад пил деревини в аерозольному стані має температуру спалахування 775?C, а в аерогельному – 275?С, у 2.8 разів меншу. Тому більш небезпечним у пожежному відношенні є осівший пил, оскільки він має значно нижчу температуру спалахування. Але загоряння осівшого пилу призводить до спалахування того пилу, що перебуває у аерозольному стані. В аерозольному стані горіння пилу відбувається у вигляді вибуху.

Вибухопожежонебезпечні властивості пилу характеризуються нижньою і верхньою межами спалахування (НМС і ВМС).

Нижня межа спалахування аерозолів твердих речовин – це найменша концентрація їх у повітрі, при якій суміш здатна до спалахування з наступним поширенням полум’я на весь об’єм суміші.

Для пилу переважно визначають НМС, бо у виробничих умовах ВМС практично недосяжна. Наприклад, ВМС для цукрового пилу становить13500 г/м3 , а торф’яного – 2200 г/м3, а нижня відповідно 15 і 17,6 г/м3.

Залежно від НМС пил твердих речовин в аерозольному стані поділяється на такі групи:

• особливо вибухонебезпечні з НМС < 15 г/м3;
• вибухонебезпечний з НМС < 65 г/м3;
• пожежонебезпечний з НМС > 65 г/м3.

Значення НМС пилу залежить від його:

• дисперсності;
• вологості;
• вмісту летких фракцій;
• температури;
• потужності джерела запалювання і ін.

Високодисперсний пил дуже небезпечний у пожежному відношенні, бо має велику сумарну поверхню, що абсорбує кисень і створює підвищену хімічну активність. Наприклад, 1см3 монолітної речовини має поверхню 6 см2, а 1см3 її пилу дисперсністю в 1мм – 60000см2.

Збільшення вологості пилу й повітря зменшує інтенсивність вибуху. Щоб вибуху не сталося, необхідно не допускати накопичення пилу у виробничих приміщеннях.