Главная Политэкономия Основи економічної теорії: політекономічний аспект

Основи економічної теорії: політекономічний аспект

§ 3. Посткейнсіанство: новітня критика кейнсіансько-неокласичного синтезу

У другій половині 60-х років серед прихильників економічної теорії Кейнса намітився новий поворот. Провідні неокейнсіанці Р. Клау-ер, А. Лейонхувуд, Р. Берроу, Г. Гроссман, П. Девідсон, С. Вайн-трауб (США), Дж. Робінсон, Р. Кан, Г. Шекл, Н. Калдор (Великобри-танія) та інші виступили з критикою кейнсіансько-неокласичного синтезу і альтернативними витлумаченнями теорії Кейнса. Відправ-ним пунктом їх критики стало положення про те, що "стандартна кейнсіанська модель" - це лише одна з ряду можливих інтерпре-тацій теорії Кейнса. Звідси - витоки чіткого розрізнення еконо-мічної теорії самого Кейнса та його послідовників як таких, що різняться між собою. На противагу кейнсіансько-неокласичному син-тезу, або "класичному кейнсіанству", виникли різні варіанти пост-кейнсіанства, насамперед "монетарного" і "нового".

Виступаючи з позицій невідповідності кейнсіансько-неокласич-ного синтезу літері і духу справжньої економічної теорії Кейнса, посткейнсіанці обрали об'єктом критики всі суттєві елементи син-тезу. Вони дійшли висновку: "Не варто сприймати всерйоз як методи досягнення повної зайнятості, так і рецепти боротьби проти інфляції, пропоновані кейнсіанцями неокласичного напряму, які витлумачили на свій лад і спотворили запропоновану Кейнсом модель, в результаті чого вона втратила внутрішню стрункість і перестала відбивати реальний стан справ" (П. Девідсон). Таким чином, критики підривали статус пануючої ортодоксії і класичної ситуації. В 70-х роках вони додали звинувачення на адресу "уяв-них" ("самозваних") кейнсіанців в тому, що своїми "безвідпові-дальними витлумаченнями" теорії Кейнса вони "завдали величез-ної шкоди економічному розвитку, політичній системі, прогресу і стабільності" (С. Вайнтрауб). Ситуацію, що склалася всередині кей-нсіанства, М. Блауг охарактеризував як контрреволюцію і "від-криття багатообіцяючої нової лінії розвитку макроекономічної теорії". Проте в той час як провідні критики кейнсіансько-неокла-сичного синтезу (Р. Клауер, А. Лейонхувуд, С. Вайнтрауб, X. Мін-скі та ін.) претендували на роль найпослідовніших інтерпретато-рів економічної теорії Кейнса, інші відомі вчені (Л. Йєгер, Р. Джек-ман, Л. Харріс, М. Блауг) підкреслювали подібність власних фор-мулювань Кейнса з положенням представників синтезу.

Розкол і хитання в стані прибічників економічної теорії Кейнса підривали класичну ситуацію, що існувала. Однак вирішальну роль в її порушенні все ж відіграли інші чинники. По-перше, - це кри-зові процеси в розвитку ринкового господарства. Особливу роль відіграла світова економічна криза 1974-1975 рр. - найбільш значна після "великої депресії" 30-х років. В економічній літературі не відчувається нестачі в постановці представниками всіх напрямів в прямий зв'язок кризових процесів в ринковій економіці із кризою кейнсіанства заснованої на ньому економічної політики. Проте спіль-ний висновок - віднині з "кейнсіанською революцією" покінче-но - отримує різне трактування залежно від напряму, основні поло-ження якого сповідує той чи інший вчений. Для посткейнсіанців він означає занепад "хибного" кейнсіансько-неокласичного синте-зу і надії на швидке відродження "справжньої" економічної теорії Кейнса.

По-друге, значна роль належала політичному чиннику - боротьбі двох тенденцій в суспільній свідомості, ідейно-політичному житті західного суспільства - ліберально-реформістській і консерватив-ній. На зміну реформізмові прийшов консерватизм.

По-третє, велике значення мали процеси в розвитку економіч-ної теорії поза межами кейнсіанства. В умовах свободи творчості і можливостей критики пануючої ортодоксії її противники, насам-перед монетарне™, вели атаки на "класичне кейнсіанство". Пред-ставники неокейнсіанства стверджують, що насправді монетаризм піддав критиці не економічну теорію Кейнса, а її хибні інтерпре-

тації. Однак це не похитнуло факту значного реального впливу монетаризму на остаточний підрив третього класичного стану і на тісно пов'язані з цим інтенсивні пошуки нового консенсусу в су-часній економічній теорії.