special

This webpage has been robot translated, sorry for typos if any. To view the original content of the page, simply replace the translation subdomain with www in the address bar or use this link.

Політична економія - Оганян Г.А.

1.7. Витрати виробництва і прибуток

1. Поняття витрат виробництва і прибутку.

2. Класифікація витрат.

3. Теорія прибутку.

4. Норма прибутку і рентабельність.

Економічна сутність понять "витрати" і "прибуток"

Витрати виробництва і прибуток є категоріями, безпосередньо пов'язаними з діяльністю фірми (підприємства). Їх розглядають як похідні від таких категорій, як вартість, додана вартість, необхідний продукт, постійний і змінний капітал тощо. Загалом витрати для підприємства можуть виражатися як сума постійного і змінного капіталу

витрати виробництва

де К — витрати виробництва; С — постійний капітал; V — змінний капітал.

Ця формула є похідною від формули визначення суспільно необхідних витрат (вартості), під якими розуміють затрати минулої (уречевленої) і живої праці, необхідної суспільству для виготовлення одиниці товару за досягнутого рівня виробництва в нормальних (середніх) умовах. Суспільно необхідні витрати визначають вартість товару і дорівнюють

суспільно необхідні витрати

де W — суспільно необхідні витрати; C — вартість спожитих засобів виробництва, або матеріальні витрати; V — вартість необхідного продукту, або витрати на оплату праці трудівників; m — вартість додаткового продукту.

Такий поділ умовний, адже в практичній діяльності підприємства витрати розглядають як цілісну величину (С + V) або собівартість. Собівартість — це те, скільки коштує виробництво товару/послуги підприємству. Додавши до цієї величини вартість додаткового продукту m, отримаємо формулу вартості товару або величини суспільно необхідних витрат на виробництво того або іншого товару. З точки зору підприємства формула вартості матиме такий вигляд:

де К = С + V (матеріальні витрати С плюс витрати на оплату праці працівників V), Р — прибуток підприємства.

Грошова виручка від реалізації продукції становить дохід підприємства. Його складовими є матеріальні витрати С, витрати на оплату праці V і прибуток Р. Дохід підприємства як сума грошової виручки за вирахуванням матеріальних витрат С є валовим доходом підприємства. Отже, валовий дохід підприємства — це додана або нова вартість (V + m). Частина валового доходу йде на покриття витрат з оплати праці, а інша частина становить чистий дохід підприємства або його прибуток. Інакше кажучи, прибуток — це сума коштів реалізованої продукції за вирахуванням витрат на собівартість продукції. Підрахований у такий спосіб прибуток називають балансовим, тобто таким, що перебуває на балансі підприємства.

Баланс підприємства (від фр. balance, букв. терези) — це система показників, що характеризують наявність матеріальних, трудових, грошових ресурсів та їх використання. З балансового прибутку підприємство здійснює різні виплати: сплачує податки, борги, проценти тощо. Балансовий прибуток, зменшений на величину зазначених виплат, утворює чистий прибуток підприємства, який залишається у його розпорядженні і є основою для формування фонду розвитку виробництва, науки і техніки, фонду заробітної плати, резервного фонду тощо.

У теорії витрат існує необхідність поділу витрат на суспільно необхідні та індивідуальні. Суспільно необхідні витрати є нормою або базовою величиною для порівняння витрат індивідуальних виробників. Поняття суспільно необхідних витрат, суспільно необхідної праці й індивідуальних витрат розглянуто у підрозд. 1.5.

В економічній літературі розрізняють також індивідуальні і суспільні (не плутати з суспільно необхідними) витрати. Якщо розглянути роботу, наприклад, металургійного комбінату, то до суспільних витрат належатиме, зокрема, компенсація соціально-економічних наслідків шкідливості цього виробництва.



 

Created/Updated: 25.05.2018

';>