principal économie Ekonomіchny analіz - Bolyuh MA, Burchevsky VZ

Ekonomіchny analіz - Bolyuh MA, Burchevsky VZ

Rozdіl 13. Analіz efektivnosti vikoristannya de resursіv du travail

13.1. Analіz vikoristannya efektivnosti de resursіv du travail

Analіz chiselnostі, entrepôt Ruhu robochoї Seeley. Résultat gospodarskoї dіyalnostі rassis peredovsіm od efektivnostі vikoristannya zhivoї pratsі - i naybіlsh actif, Vlasnyi, facteur virіshalnogo virobnitstva. Zabezpechenіst pіdpriєmstva neobhіdnimi la main-d'oeuvre, їh ratsіonalne vikoristannya, un temple rіven produktivnostі pratsі spriyayut zbіlshennyu obsyagіv virobnitstva produktsії, efektivnosti vikoristannyu obladnannya, voitures, mehanіzmіv, znizhennyu sobіvartostі que zrostannyu pributku.

La transition de Slіd zauvazhiti scho à rinkovoї Economie analіz du travail resursіv nabiraє bіlshoї pinces, force robochem oskіlki Got vartіsnu otsіnku, Je analyse du marché concurrentiel sur pratsі. Ekonomіchnі e sotsіalnі garantії pratsі, s un côté, i zhorstkі esprits trudovoї dіyalnostі, s іnshogo, formuyut portée glibokih analіtichnih doslіdzhen potentsіalu personnel pіdpriєmstva.

Un іz nayvazhlivіshih zavdan ekonomіchnogo analіzu commande Je correctement i efektivnosti vikoristannyam de resursіv du travail.

Analіz zabezpechenostі pіdpriєmstva robochem chemin puissance zdіysnyuєtsya porіvnyannya faktichnoї chiselnostі pratsіvnikіv pour kategorіyami іz rozrahunkovimi (prévu) pokaznikami i s pokaznikami, scho boule dosyagnutі dans perіodі passé. Tse daє mozhlivіst viznachiti rіven vikonannya régime (zavdannya) et takozh dinamіku pokaznikіv.

Analіz zabezpechenostі robochem pouvoir que її vikoristannya tenue à tіsnomu zv'yazku s analіzom obsyagu virobnitstva produktsії, produktivnostі pratsі, trudomіstkostі que vikoristannya robochem heure.

pokaznikami principal vikoristannya de resursіv du travail Je danі à propos de chiselnіst personnel rіznih kategorіy i profesіy, Yogo kvalіfіkatsіyu que osvіtnіy rіven, environ heures vitrati robochem dans la personne de l'autre jour, Lyudin-Godin, Quantité viroblenoї produktsії abo vikonanih robіt et takozh vіdomostі environ ruh Osobowa entrepôt pіdpriєmstva.

entrepôt Zmіni Osobowa pratsіvnikіv pіdpriєmstva vіdobrazhayutsya dans Pervin rmation: mandats à ce sujet rozporyadzhennyah priymannya traduits, zvіlnennya, nadannya vіdpustok.

Analіz chiselnostі i structuration pratsіvnikіv pochinaєtsya s otsіnki їh vіdpovіdnostі trudomіstkostі virobnichoї prog que vstanovlennya vіdhilen faktichnoї chiselnostі proti proti rozrahunkovoї chi passé perіodu.

Rozrahunkovu chiselnіst pratsіvnikіv (entrepôt Osobowa) viznachayut pour la planification et rozrahunkami réglementaire de pіdpriєmstva; factualité chiselnіst prendre pour danimi entrepôt oblіkovogo, SSMSC nayavnі dans sluzhbі (vіddіlі) kadrіv.

Pratsіvniki pіdpriєmstva pour le caractère uchastі dans virobnichomu protsesі rozpodіlyayutsya sur pratsіvnikіv osnovnoї dіyalnostі, SSMSC zaynyatі bezposeredno vigotovlennyam produktsії, i nevirobnichy personnel, scho zaynyaty en obslugovuyuchih que іnshih Gospodarstwa.

Avant pratsіvnikіv osnovnoї dіyalnostі (AML) catégorie de vіdnosyat takі pratsіvnikіv: robіtniki, uchnі, іnzhenerno-tehnіchny personnel sluzhbovtsі, personnel obslugovuyuchy molodshy (MOS) personnel i, réceptionnistes.

Pour analіzu du travail resursіv vikoristovuєtsya іnformatsіya zvіtnih forme 2-PV "Zvіt іz pratsі" 1-n "Zvіt pіdpriєmstva s produktsії", 6-PV "Chiselnіst okremih kategorіy pratsіvnikіv pіdpriєmstva i pіdgotovka kadrіv" et takozh danі prévu normativnoї, oblіkovoї que operativnoї Informácie Zi zvіtіv pіdrozdіlіv pіdpriєmstva, INSHI de la danі.

Deyakі danі, neobhіdnі pour analіzu zabezpechenostі pіdpriєmstva ressources de main-d'œuvre, imposée dans le tableau. 13.1.

tableau 13.1

pіdpriєmstva EFFECTIFS Otsіnka

Tableau Іz. 13.1 bachimo, scho sur pіdpriєmstvі dans zvіtnomu perіodі vіdbulosya skorochennya personnel tsіlomu yack, donc i pour okremimi kategorіyami pratsіvnikіv. Donc, factualité chiselnіst usogo personnel proti planovoї zmenshilas 52 personnes doivent chislі SOUS - 50 osіb, robіtnikіv - 42 personnes. Proti passé perіodu zagalna chiselnіst zmenshilas 61 dame, chiselnіst SOUS - 60 osіb, robіtnikіv - 52 personnes.

Skorochennya pratsіvnikіv osnovnoї dіyalnostі (en plus chislі robіtnikіv) dans perіod Formation rinkovih vіdnosin facteur positif Je pour les esprits dosyagnennya zaplanovanogo obsyagu virobnitstva produktsії s Mensch kіlkіst e pratsіvnikіv.

Zmenshennya kіlkostі spetsіalіstіv i kerіvnikіv contre le plan i passé perіodu - tse résultat novih metodіv kerіvnitstva, zokrema zaprovadzhennya bіlshoї principe de paiement pour aktivnіshu robots tobto pіdvischennya Posadov okladіv pour rakhunok skorochennya kіlkostі spetsіalіstіv i kerіvnikіv. Cependant, elle nécessite obov'yazkovo perevіriti, chi est pas prizvelo zmenshennya kіlkostі spetsіalіstіv i kerіvnikіv à pogіrshannya sera organіzatsії virobnitstva i trudovoї distsiplіni, zatrimki osvoєnnya novih (chi yakіsnіshih) virobіv, tehnologіy novih, avtomatizatsії tsehіv toscho.

Oskіlki dépôts de pratsіvnikіv de Quantité od obsyagu vikonannya virobnichoї réchauffer, puis odnochasno s rozrahunkom absolue vіdhilennya chiselnostі neobhіdno rozrahuvati vіdnosne vіdhilennya, yak viznachaєtsya par porіvnyannya faktichnoї chiselnostі s prévu, skorigovanoyu sur le plan vіdsotok vikonannya abo obsyagu virobnitstva.

Ainsi, Nashomu pіdpriєmstvі dans zvіtnomu perіodі peu Localisation Absolument vіdhilennya chiselnostі robіtnikіv - 42 personnes et vіdnosne - 12 osіb (1000 • 101,19: 100 - 100).

Vpliv zmіni chiselnostі robіtnikіv sur obsyag produktsії infrastructures clés (TA) peut être rozrahuvati factualité élevage rіznitsі de mіzh i prévu robіtnikіv chiselnіstyu pour la planification Quantité robochem dnіv dans zvіtnomu perіodі, prévue le jour serednyu trivalіst de robochem qu'elle prévoyait serednogodinnu produktivnіst pratsі un robіtnika:

DTP = [(- 42) • 219 • 8 • 4794]: 1000 = -353 ifs. USD.

Rozrahunok svіdchit yakbi scho pіdpriєmstvo pas skoroti robіtnikіv chiselnіst 42 personnes ont zvіtnomu perіodі alors vono pourrait gagner le b produktsії 353 tis. UAH bіlshe

Cutaneous pіdpriєmstvo Got pragnuti des habitants zabezpechuvati vikonannya namіchenih prévue zavdan s obsyagu virobnitstva produktsії s Mensch chiselnіstyu pour rakhunok pіdvischennya produktivnostі pratsі robіtnikіv.

Le analіzom de Tri nayavnostі que Ruhu chiselnostі pratsіvnikіv vazhlivo vivchiti structure du personnel osnovnoї dіyalnostі (AML) i viznachiti rіven її optimalnostі. Pour Tsogo porіvnyuyut factualité pitomu catégorie kozhnoї bar rupture du personnel dans Yogo zagalnіy kіlkostі s neobhіdnoyu, protyagom kіlkoh perіodіv i viznachayut vіdhilennya (tab. 13.2).

tableau 13.2

La structure du travail resursіv pіdpriєmstva

Danі tablitsі 13,2 svіdchat scho Pete Wagga robіtnikіv dans chiselnostі zagalnіy sous les minutes des régimes passés perіodu znizilas vіdpovіdno 0,45% i 0,65%, et le zrosla de Pete Wagga.

Znizhennya (pіdvischennya) pitomoї pinces robіtnikіv proti planovoї sprichinyaє vіdpovіdne znizhennya (pіdvischennya) produktivnostі pratsі en rozrahunku par pratsіvnika osnovnoї dіyalnostі en tsіlomu et takozh par robіtnika. Le facteur valeur vplivu Tsogo sur produktivnіst pratsі un robіtnika rozrahovuєtsya élevage rіznitsі mіzh factualité i prévu Pete vagoyu robіtnikіv dans zagalnіy chiselnostі pour prévue serednyu produktivnіst pratsі un robіtnika:

(71,49 - 71,94) • 8400: 100 = (- 37), UAH

et vsіh robіtnikіv (- 36) ifs. UAH (- 37 • 958).

Znizhennya pitomoї pinces robіtnikіv dans zagalnіy chiselnostі sprichinilo znizhennya produktivnostі їhnoї pratsі dans zvіtnomu perіodі 36 tis. USD.

Suivant le personnel de structuration chiselnostі pogliblennya de analіzu besoin vihodyachi provoditi s de scho pour visokoproduktivnoї pratsі pіdpriєmstvo Got Booty zabezpechene principal st dopomіzhnimi robіtnikami, kvalіfіkatsіya yakih vіdpovіdala b virobnitstva exige. Vіdtak vivchayut spіvvіdnoshennya mіzh principal st dopomіzhnimi robіtnikami, tendentsіyu zmіni Tsikh spіvvіdnoshen, i Yakscho pue pas korist principalement robіtnikіv puis kerіvnitstvu pіdpriєmstva neobhіdno z'yasuvati Raison utrimannya ponadplanovoї chiselnostі dopomіzhnih robіtnikіv i rozglyanuti mozhlivіst їhnogo skorochennya pour rakhunok th mehanіzatsії avtomatizatsії virobnichih protsesіv, polіpshennya robіt organіzatsії de dopomіzhnih (onglet. 13.3).

tableau 13.3

Chiselnіst essentiellement i dopomіzhnih robіtnikіv

Tableau Іz. 13,3 bachimo scho Pete Wagga principalement robіtnikіv zrosla proti planovoї de 3,5% (82,5 à 79), mais contre perіodu passé - de 3,3% (82,5 à 79,2). Les pinces Pіdvischennya de robіtnikіv principalement dans zagalnіy kіlkostі robіtnikіv robots pіdpriєmstva harakterizuє positif, oskіlki suprovodzhuєtsya zrostannyam produktivnostі pratsі. Vpliv zmіni pitomoї pinces principalement robіtnikіv dans zagalnіy їh chiselnostі sur virobіtok un robіtnika viznachaєtsya dіlennyam rіznitsі mіzh factualité i prévu Pete de la robіtnikіv principalement sur pitomu planifiée bar rupture robіtnikіv principal:

(82,5 à 79): 79 • 100 = 4,43%.

Zavdyaki pіdvischennyu pitomoї pinces principalement robіtnikіv dans zagalnіy їh chiselnostі produktivnіst pratsі une zbіlshilas principales de robіtnika à 4,43%.

Uspіshne vikonannya virobnichoї dépôts prog od zabezpechennya virobnitstva personnel naybіlsh vazhlivih profesіy que kvalіfіkatsіy pratsіvnikіv. Pour Tsogo factualité Quantité robіtnikіv pour profesіyami que rozryadami porіvnyuєtsya s exigent eux pour vikonannya obsyagu robіt dіlnitsі, magasin th pіdpriєmstva tsіlomu. Potrіbna Quantité robіtnikіv quantités obchislyuєtsya de dіlennyam trudomіstkostі robіt pour une vue de їh cutanée du fonds d'heure prévue pratsі un robіtnika.

Pour otsіnki vіdpovіdnostі kvalіfіkatsії robіtnikіv skladnostі vikonuvanih robіt porіvnyuyut serednі tarifnі rozryadi robіt i robіtnikіv, rozrahovanі pour serednoyu arithméticité:

; .

de Tr - tarif serednіy rozryad; République tchèque - robіtnikіv chiselnіst; TP - obsyag forme robіt cutanée.

Analіz robіtnikіv de vikoristannya pour kvalіfіkatsієyu bazuєtsya sur zіstavlennі skladnostі vikonuvanih pour les vêtements robіt іz rozryadom robіtnikіv (onglet. 13.4).

tableau 13.4

Kvalіfіkatsіyny entrepôt robіtnikіv

Table Vikoristovuyuchi de. 13.4 peut viznachiti serednіy prévu tarifaire koefіtsієnt i factualité (Tr):

;

Rozrahunok svіdchit scho kvalіfіkatsіya robіtnikіv vіdstaє od skladnostі vikonuvanih robіt. tarif factualité koefіtsієnt Je nizhchim prévu pour 0,05 (02/15 à 02/20), scho znizhuє efektivnіst vikonuvanih robіt i Mauger prizvesti au produktsії Key infrastructure Mensch.

Dans protsesі analіzu perevіryayut pravilnіst vikoristannya robіtnikіv vіdpovіdno à їhnoї kvalіfіkatsії. Pour Tsogo (pour les vêtements) z'yasovuyut, robots yakoї skladnostі vikonuvali robіtniki rozryadu peau. Defіtsit robіtnikіv i їh zavantazhennya vstanovlyuyut sur osnovі fotografії robochem jour.

Kvalіfіkatsіyny rіven pratsіvnikіv kerіvnogo personnel de l' entrepôt i spetsіalіstіv perevіryayut, ustanovlyuyuchi vіdpovіdnіst factualité rіvnya osvіti i dіlovih yakostey peau pratsіvnika Yogo posadі.

Kvalіfіkatsіyny rіven pratsіvnikіv zdebіlshogo dépôts od їhnogo vіku, robot de l'ancienneté osvіti. Tom de la analі dans la mémoire du travail resursіv vivchayut zmіni Tsikh pokaznikіv.

Nayvіdpovіdalnіshim Etap analіzu zabezpechenostі pіdpriєmstva robochem puissance Je vivchennya її Ruhu.

Yak vіdomo, entrepôt pratsіvnikіv postіyno zmіnyuєtsya dans zv'yazku Zi skorochennyam shtatіv, zvіlnennyam pour Vlasnyi Bajanov, vihodom pratsіvnikіv sur pensіyu, peremіschennyam їh Posada dans les sillons de pіdrozdіlіv structurel priymannyam novih robіtnikіv zamіst vibulih abo Ont zv'yazku s rozshirennyam virobnitstva. Nadto grande plinnіst robochoї Sealy sprichinyaє dodatkovі vitrati sur pіdgotovku que perepіdgotovku novih robіtnikіv, znizhuє sur Pevnyi heure produktivnіst pratsі pas tіlki robіtnikіv novih, SSMSC osvoyuyut esprits novі pratsі et Th calme zvіlnyayutsya scho i potrebuyut Pevnyi heure pour poshukіv novoї robots.

Otzhe, le chiffre d'affaires robochoї Sealy podіlyayut sur des motifs ob'єktivnih de neobhіdny scho vіdbuvaєtsya kotrі pas rassis pіdpriєmstva admіnіstratsії od que nadmіrny, Yaky vklyuchaє zvіlnennya pratsіvnikіv démoli pour trudovoї distsiplіni, l'absentéisme par nedostatno temple kvalіfіkatsіyu ont les vaisseaux rіshennyam de zv'yazku organіv toscho.

Sur praktitsі Got Situation i zvorotne yavische - nedostatnіy chiffre d'affaires robochoї Seeley, si s si yakih raisons upovіlnyuєtsya neobhіdne kadrіv pіdpriєmstva faire des mises à jour. A propos de Tse svіdchit zrostannya kіlkostі pratsіvnikіv de la pension vіku.

Danі pour analіzu Ruhu robochoї Sealy pіdpriєmstva imposée dans le tableau. 13,5.

tableau 13.5

Ruh Sealy sur pіdpriєmstvі

Pour vivchennya Ruhu robochoї Sealy sur pіdpriєmstvі rozrahovuyutsya koefіtsієnti s chiffre d'affaires priymannya que Zi zvіlnennya et takozh koefіtsієnti plinnostі, stabіlnostі, le chiffre d'affaires zagalnogo.

le chiffre d'affaires de priymannya de Koefіtsієnt (PPC) - tse vіdnoshennya re priynyatih pratsіvnikіv à serednospiskovoї chiselnostі SOUS:

.

Koefіtsієnt chiffre d'affaires Zi zvіlnennya (CTC) - tse vіdnoshennya kіlkostі zvіlnenih pratsіvnikіv à serednospiskovoї chiselnostі SOUS:

.

Koefіtsієnt zagalnogo chiffre d'affaires (KPob) obchislyuyut yak vіdnoshennya kіlkostі re priynyatih sur le robot i calme, vibuli scho à serednospiskovoї chiselnostі:

Koefіtsієnt plinnostі kadrіv (KPPL) rozrahovuyut yak vіdnoshennya kіlkostі zvіlnenih pour Vlasnyi Bajanov i démoli pour trudovoї distsiplіni à serednospiskovoї chiselnostі:

Rozrahunok pokazuє, scho sur pіdpriєmstvі koefіtsієnt zagalnogo chiffre d'affaires znizivsya dans zvіtnomu perіodі 6% [12,5: 13,3 • 100 - - 100], le chiffre d'affaires s koefіtsієnt priymannya - de 10%, koefіtsієnt plinnostі kadrіv - 15%. Znizhennya chiffre d'affaires koefіtsієnta zagalnogo que plinnostі kadrіv pov'yazane Zi zmenshennyam zvіlnenih pour Vlasnyi Bajanov 20,4% contre perіodu passé.

Surtout uwagi potrіbno zvertati sur plinnіst kadrіv, plus plinnіst, yack Bulo dit znizhuє produktivnіst pratsі sur pіdpriєmstvі. Pour les habitants des rozrobiti viennent, spryamovanі sur zakrіplennya robochem kadrіv, neobhіdno noblesse konkretnі Raison zvіlnen de Vlasnyi Bazhannya (esprits skladnі pratsі, Nízká zarobіtna bord PERSPECTIVE nezadovіlnі sluzhbovogo zrostannya, nezadovolennya profesієyu, klіmat morale nezadovіlny dans toscho kolektivі) i démoli trudovoї distsiplіni. Vazhlivim Je vstanovlennya dinamіki pokaznikіv chiffre d'affaires robochoї habitants Seeley viznachiti Où argent ne napryamku vіdbuvayutsya zmіni Tsikh pokaznikіv, vpliv Yaky les spravlyayut esprits organіzatsії pratsі i virobnitstva sur pіdpriєmstvі dans tsіlomu i Yogo sur dіlnitsyah okremih.

Napruzhenіst dans pіdpriєmstva zabezpechennі des ressources de main-d'œuvre peut znyati pour rakhunok efektivnіshogo vikoristannya nayavnoї robochoї Sealy, pіdvischennya produktivnostі pratsі, іntensifіkatsії virobnitstva, udoskonalennya organіzatsії i tehnologії virobnitstva, zaprovadzhennya bіlsh produktivnoї tehnіki.

Prote schoyno rozglyanutі pokazniki vikoristannya travail potentsіalu pas donné les caractéristiques de vicherpnoї Yogo vikoristannya i їh pas mozhna vvazhati facteurs kotrі bezposeredno vplivayut sur obsyag produktsії infrastructure clé. dépôts clés obsyag d'infrastructure non tіlki od chiselnostі pratsіvnikіv et th od kіlkostі zatrachenoї sur virobnitstvo pratsі, tobto od magnitude heure robochem et takozh od efektivnostі pratsі, її produktivnostі. Tom sur les points suivants etapі analіzu neobhіdno aller à vivchennya efektivnostі vikoristannya robochem heure de travail collectifs pіdpriєmstva, perevіriti obґruntovanіst virobnichih programme (zavdan) vivchiti rіven їh vikonannya, viyaviti neproduktivnі vitrati robochem heure, la cause ustanoviti de telle manière namіtiti à poursuivre polіpshennya vikoristannya robochem heure.

Analіz fonds de vikoristannya robochem heure. Одним із основних факторів, що впливає на продуктивність праці, є використання робочого часу. Зменшення втрат робочого часу і нераціональних його витрат веде до зростання продуктивності праці, ліпшого використання трудових ресурсів без додаткових заходів і витрат.

Основним джерелом даних для аналізу використання фонду робочого часу є статистична форма 3-ПВ «Звіт про використання робочого часу (за квартал, півріччя, 9 місяців, рік)». Додатково залучаються для аналізу дані табельного обліку, плановий (номінальний) баланс робочого часу, дані оперативного та вибіркового обліку (фотографії, самофотографії робочого дня окремих робітників, хронометраж операцій і робочих процесів, моментні спостереження в цехах і на дільницях).

Аналіз використання робочого часу доцільно проводити у двох напрямках:

• виявлення втрат робочого часу;
• виявлення непродуктивного використання робочого часу.

Використання робочого часу для всіх категорій робітників аналізується за допомогою таких двох показників:

• середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником за звітний період (місяць, квартал, рік);
• середня тривалість робочого дня (зміни).

Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником за звітний період, характеризує тривалість робочого періоду в днях (дні виходів на роботу). На цей показник впливають такі фактори: втрати робочого часу, в тому числі прогули; невиходи з дозволу або з ініціативи адміністрації; масові невиходи на роботу (страйки); кількість днів чергової відпустки; кількість вихідних і святкових днів, кількість днів тимчасової непрацездатності, відпустки у зв'язку з навчанням.

Тривалість робочого дня (зміни) робітника залежить від таких факторів: величини нормативно встановленого робочого тижня; часу надурочної роботи; часу простою протягом робочої зміни, що зафіксований в обліку; неповного робочого часу (скорочений робочий день, тиждень); часу інших скорочень робочого дня (зміни), передбачених законодавством (для матерів-годувальниць, підлітків).

Повноту використання трудових ресурсів можна оцінити за кількістю відпрацьованих за звітний період днів і годин одним працюючим і одним робітником, а також за інтенсивністю використання робочого часу. Під час аналізу необхідно визначити відхилення фактичних показників від планових або від аналогічних показників минулих періодів і встановити конкретні причини можливих відхилень. Такий аналіз необхідно проводити щодо кожної категорії працівників, кожного підрозділу і щодо підприємства в цілому за звітний період і в динаміці (табл. 13.6).

Таблиця 13.6

Використання робочого часу на підприємстві

Як свідчать дані таблиці 13.6, загальний фактичний фонд робочого часу на підприємстві знизився на 223 тис. an. Розрахуємо вплив факторів на зменшення фонду робочого часу у звітному періоді.

Величина фонду робочого часу (Фр.ч) залежить від чисельності робітників ЧР, кількості відпрацьованих одним робітником днів (Д) у середньому за звітний період та середньої тривалості (Т) робочого дня (зміни). Ця залежність виражається формулою:

Фр.ч = ЧР • Д • Т.

Методом ланцюгових підстановок встановлюється вплив цих факторів на величину фонду робочого часу:

DФр.ч.р = (ЧРф – ЧРпл) • Дпл • Тпл; (958 – 1000) • 219 • 8 = –73584 год.

DФр.ч.д = (Дф – Дпл) • ЧРф • Тпл; (210 – 219) • 958 • 8 = – 68976 год.

DФр.ч.т = (Тф – Тпл) • ЧРф • Дф; (7,6 – 8) • 958 • 210 = – 80472 год.

Таким чином, фонд робочого часу зменшився проти планового у звітному періоді на 223 тис. годин, у тому числі за рахунок зменшення чисельності робітників — 74 тис. год., за рахунок невідпрацьованих днів (цілоденних втрат робочого часу) — на 69 тис. an. і за рахунок зменшення тривалості робочого дня (внутрішньозмінних втрат робочого часу) — на 80 тис. годин.

Розрахунок показав, що трудові ресурси підприємства використовувались недостатньо ефективно. У середньому одним робітником відпрацьовано 210 днів замість 219, у зв'язку з цим втрати робочого часу на одного робітника становили 9 днів, а на всіх робітників — 8622 (9 • 958), або 68976 годин (8622 • 8).

Внутрішньозмінні втрати робочого часу за один день (зміну) становили 0,4 год. (7,6 – 8), а за всі відпрацьовані робітниками дні — 80 472 год. (–0,4 • 210 • 958). Загальні втрати часу становили 149 448 год. (68 976 + 80 472).
У загальну кількість відпрацьованих робітниками годин включають і години, відпрацьовані надурочно. Якщо їх виключити, то фактична кількість годин роботи в середньому на одного робітника буде меншою, а розмір втрат відповідно зросте.

Якщо на підприємстві відпрацьовано за звітний період 3448 годин надурочно, то це значить, що втрати робочого часу стали ще більшими й досягли 152 896 год. (149 448 + 3 448).

Наявність надурочних годин роботи певною мірою компенсує втрати робочого часу, оскільки випуск продукції збільшується. Але це не впливає на показник годинної продуктивності праці, бо одночасно зі збільшенням випуску продукції збільшуються й затрати праці.

Конкретні причини втрат робочого часу можна встановити, порівнюючи плановий і фактичний баланс робочого часу у звітному періоді (табл. 13.7).

Аналіз планового і фактичного балансу робочого часу показує, що цілоденні втрати вищі за планові на 9 днів (42 – 33). Це перевищення сталося за рахунок збільшення простоїв, прогулів, невиходів з дозволу адміністрації, а також невиходів на роботу через тимчасову непрацездатність.

Таблиця 13.7

Аналіз балансу робочого часу

Tableau Danі. 13.7 свідчать, що на збільшення цілоденних втрат робочого часу вплинули:

Разом +11,8 дня

Цілоденні втрати робочого дня було частково компенсовано скороченням тривалості:

Разом –2,8 дня

Усього невиходів на роботу [11,8 + (–2,8)] = +9 днів.

За лікарняними листками вивчають причини захворювань і розробляють заходи щодо поліпшення умов праці, профілактики захворювань. Потрібно перевірити, з яких причин надавались адміністративні відпустки. Кількість днів, утрачених у зв'язку з ними, становить у розрахунку на всіх робітників — 1916 днів(2 • 958).

Під час проведення аналізу слід звернути особливу увагу на внутрішньозмінні простої. Вони спричиняються недоліками в організації виробництва й управління, простоями обладнання, машин і механізмів, браком сировини і матеріалів, низькою трудовою дисципліною.

Належить зазначити, що розрахунок втрат робочого часу не повністю відображає реальну картину, оскільки до розрахунку не потрапляють втрати робочого часу тривалістю 15—20 хвилин (а інколи й більше) з вини робітників, які не документуються. Тому фактично завищується відпрацьований час. Величину таких втрат визначають способом вибіркових спостережень і опитувань робітників, фотографією робочого дня тощо.

На підприємстві мають місце й приховані втрати робочого часу, пов'язані з виготовленням бракованої продукції, виправленням браку, порушенням нормальних умов праці або з потребою додаткових затрат праці через використання нестандартних матеріалів. Величину цих втрат можна визначити за доплатними листками, що їх виписують робітникам за виконання таких робіт, або за кількістю забракованих виробів, а також за нарядами на оплату з відмітною діагональною рискою, за актами, повідомленнями, відомостями про браковану продукцію.

Втрати робочого часу на підприємстві через суб'єктивні причини (прогули, простої, додаткові відпустки з дозволу адміністрації) у розрахунку на одного робітника становили 40,4 год. [(2 + 1 + 2) • 8 + 0,4], а на всіх робітників — 38 703 год. (40,4 • 958). Ці втрати можна вважати невикористаними резервами збільшення фонду робочого часу. Недопущення цих втрат дало б можливість вивільнити 22 робітники (38703 : 1752).

Вплив цілоденних, внутрішньозмінних і невиробничих втрат робочого часу на середньогодинну продуктивність праці одного робітника розраховується множенням цих втрат на планову денну (годинну) продуктивність праці:

(1596 – 1752) • 4,794 : 1000 = 0,748 тис. грн,

а на всіх робітників — 717 тис. грн (0,748 • 958).

Отже, у зв'язку з погіршанням фактичних показників проти планових втрачено понад 149 тис. робочих годин [(1596 – 1752) • 958 == 149 448], що спричинило необхідність утримувати 85 фактично зайнятих робітників (149 448 : 1752) і призвело до зменшення випуску продукції на 717 тис. USD.

Проте втрати робочого часу не завжди призводять до зменшення випуску продукції. Ці втрати можуть компенсуватися підвищенням продуктивності праці робітників підприємства.

Вивчення конкретних причин втрат і непродуктивних витрат робочого часу дадуть можливість вжити необхідних заходів для їх усунення.

Аналі з трудомісткості продукції . Трудомісткість продукції — показник, що характеризує затрати робочого часу на виробництво одиниці або всього обсягу виготовленої продукції.

В економічному аналізі є два поняття трудомісткості. Питома трудомісткість — це загальні витрати людино-годин на продукцію (на один виріб, на одну тисячу гривень товарної продукції). Технологічна трудомісткість — це витрати нормованого робочого часу основних робітників-відрядників на виробництво продукції.

Між показниками трудомісткості та продуктивності праці існує обернено пропорційний зв'язок — за зниження трудомісткості продуктивність праці зростає, і навпаки.

Скорочення затрат робочого часу на виробництво одиниці продукції безпосередньо впливає на величину середньогодинного виробітку робітників.

Рівень і динаміка годинної продуктивності праці зазнають постійного впливу інтенсивних факторів.

Інтенсивні фактори забезпечують зниження трудомісткості виготовлення продукції і відповідний рівень виконання норм виробітку. До них відносять: кваліфікаційний, професійний рівень робітників; технічну й енергетичну озброєність праці; механізацію та автоматизацію технологічних процесів за впровадження прогресивної техніки, технології, матеріалів; організацію нормування праці; застосування у виробництві комплектуючих виробів та покупних напівфабрикатів; поліпшення якості структури, асортименту продукції; удосконалення організації виробництва й управління.

У процесі економічного аналізу трудомісткості вивчається її динаміка, причини зміни її величини і вплив на продуктивність праці.

Динаміку та вплив зміни величини трудомісткості на продуктивність праці робітника можна простежити, використовуючи показник питомої трудомісткості в розрахунку на 1000 грн продукції (табл. 13.8).

Таблиця 13.8

Аналіз трудомісткості продукції

Наведені в таблиці дані показують, що питома трудомісткість знизилась проти минулого періоду на 17,65 % (100 – 82,35) за плану 4,51 % (100 – 95,49). За рахунок цього фактора було в основному забезпечене зростання годинної продуктивності праці, яка залежить від рівня трудових затрат і виконання норм.

За рахунок зниження трудомісткості планувалось підвищити годинну продуктивність праці на 4,72 % . Фактично вона зросла (у тому числі за рахунок зниження трудомісткості) на 21,43 % .

Виконання норм залишилось практично на тому самому рівні, а підвищення середньогодинного виробітку досягнуто цілком за рахунок зниження трудомісткості.

Відносне вивільнення робітників за рахунок зниження трудомісткості становило 262 особи за плану 66 осіб

Оскільки між трудомісткістю (ТМ) і продуктивністю праці існує зворотний зв'язок, можна визначити темп зростання середньогодинного виробітку (ГВ):

і навпаки, знаючи темп зростання продуктивності праці, можна визначити відсоток зниження трудомісткості:

У процесі дальшого аналізу трудомісткості продукції необхідно визначити показники питомої трудомісткості окремих видів продукції. Дані для аналізу беремо з табл. 13.9.

Як бачимо з табл. 13.9, за збільшення випуску продукції на 100 тис. грн загальна трудомісткість порівняно з планом знизилась на 223 тис. люд.-год. (1529 – 1752), а за рахунок зміни структури — затрати праці збільшились на 21 тис. люд.-год. (1773 – 1752), при цьому відбулося зниження питомої трудомісткості продукції на 244 тис. люд.-год. (1529 – 1773) проти фактичних затрат праці на випуск продукції і планових затрат праці, перерахованих на фактичний випуск. У цілому на підприємстві рівень трудомісткості знизився на 13,75 % [(179,9 : 208,6) 100 – 100]; питома вага трудомісткості виробу 1 зменшилась на 17,9 %, виробу 2 — на 11,9 %, виробу 3 — на 17,9 %, виробу 4 — на 10,8 %.

Таблиця 13.9

Види продукції Й оцінка їх питомої трудомісткості

Зниження або підвищення середнього рівня питомої трудомісткості може відбутися за рахунок зміни її рівня щодо окремих видів продукції та зміни структури виробництва. Для того, щоб визначити середній рівень трудомісткості, скористуємося розрахунками на основі методу ланцюгових підстановок:

= 1000 = 208,6 люд.-год.;

= 1000 = 179,9 люд.-год.;

= 1000 = 208,6 люд.-год.,

de . . — середній рівень питомої трудомісткості за планом, фактично і за планом, перерахованим на фактичний випуск товарної продукції;

ТМі, ТПі — зміна планового і фактичного рівня трудомісткості і обсягу виробництва за окремими видами продукції і структури виробництва.

Розрахунки свідчать, що середній рівень питомої трудомісткості не змінився під впливом випуску більш трудомісткої продукції (виробів 3 і 4) в загальному випуску.

= ТМпл.фс – ТМпл.с = (208,6 – 208,6).

Проте за рахунок зниження трудомісткості кожного із видів продукції середній рівень трудомісткості зменшився на 28,7 люд.-год.

= ТМфс – ТМпл.фс = (179,9 – 208,6).

На наступному етапі аналізу трудомісткості вивчається виконання заходів з підвищення ефективності виробництва, які впливають на зміну трудомісткості.

Суттєвий вплив на рівень і динаміку трудомісткості справляє застосування комплектуючих виробів і покупних напівфабрикатів. Збільшення питомої ваги покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів забезпечує зниження трудомісткості продукції.

Table Vikoristovuyuchi de. 13.10, розрахуємо вплив зміни питомої ваги покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів на трудомісткість продукції (ТМк) за формулою:

DТМк

де ПВп, ПВф — питома вага покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів у товарній продукції за планом і фактично.

Таблиця 13.10

Залежність зміни трудомісткості продукціївід зміни рівня кооперації

Отже, DТМк .

Розрахунок показує, що внаслідок збільшення використання покупних комплектуючих виробів і напівфабрикатів проти планового на 0,49 % сталося зниження трудомісткості продукції на 0,60 %.

Вплив зміни рівня механізації виробництва кожного виду робіт на відхилення фактичної трудомісткості від планової можна розрахувати за формулою:

DТМм

де ПВп, ПВф — питома вага виробництва продукції за планом і фактично, %;

ТМм, ТМр — нормативна трудомісткість механізованих і ручних робіт.

Значний вплив на рівень та динаміку трудомісткості виробництва продукції виявляє нормування праці. Аналіз стану і якості нормування праці проводиться за станом охоплення робіт нормуванням, обґрунтованістю і напруженістю чинних норм та оцінкою ступеня їх виконання. Частку нормованих робіт у їх загальному обсязі аналізують як у розрізі окремих виробництв, так і за категоріями працівників і в середньому на підприємстві. Ступінь прогресивності норм визначається за часткою науково- і технічно обґрунтованих норм у загальній їх кількості та за масштабами перегляду.

Рівень виконання норм виробітку визначається як відношення нормованого часу до фактично витраченого щодо окремих робіт робітників основного й допоміжного виробництва.

Аналіз виконання норм виробітку робітниками-відрядниками можна простежити, використовуючи дані табл. 13.11.

Таблиця 13.11

Виконання норм виробітку робітниками-відрядниками

Tableau Danі. 13.11 свідчать, що кількість робітників-відрядників, які не виконали норм виробітку, у звітному періоді збільшилась і становить 21,6 % [(49+122) : 790 • 100] проти 15,2 % [(11+110) : : 800 • 100] у базовому періоді. Отже, стан виконання норм виробітку на підприємстві погіршав.

За даними таблиці можна розрахувати середній рівень виконання норм виробітку (Кнв) робітниками-відрядниками, використовуючи середньоарифметичну зважену:

Кнв= = = =105,4 %.

А середній рівень виконання норм виробітку без урахування робітників, які не виконали норм, становив 109 %:

Отож, за умови виконання норм виробітку всіма робітниками-відрядниками продуктивність праці зросла б на 3,41 % .

Виконання норм виробітку в цілому по підприємству передбачалося планом на рівні 104 %. Таким чином, план з продуктивності праці робітників-відрядників перевиконано на 1,35 % .

Оскільки питома вага робітників-відрядників у загальній чисельності робітників становить 76 % [(790 : 958) ? 100], то середньогодинна продуктивність праці робітника зросла на 1,06 % , а трудомісткість продукції знизилась на 1,05 % .

Причини невиконання норм виробітку одними робітниками і способи досягнення високих результатів іншими виявляють на основі матеріалів хронометражних спостережень, узагальнених фото- і самофотографій робочого дня, аналізу первинних документів на доплату, причин і характеру понадурочних робіт, матеріалів перегляду норм на робочих місцях, у дільницях, бригадах, цехах.

Аналіз продуктивності праці.

Продуктивність праці — найважливіший якісний показник використання трудових ресурсів підприємства і головний фактор зростання обсягів виробництва продукції.

Вимірюється продуктивність праці двома способами: кількістю продукції, випущеної за одиницю часу, або кількістю часу, затраченого на виготовлення одиниці продукції.

Під час аналізу обчислюють годинну, денну і місячну (квартальну, річну) продуктивність праці одного працюючого або одного робітника. Перші два показники визначаються як відношення обсягу товарної продукції до загальної кількості відпрацьованих усіма робітниками людино-годин і людино-днів, а інші — як відношення того самого обсягу до середньоспискової чисельності робітників або всіх працівників.

За умов ринкового господарювання ці показники використовуються для внутрішніх інформаційних потреб оперативного управління виробництвом, а також для визначення тієї чи іншої економічної вигоди, що очікується в майбутньому.

Продуктивність праці характеризується вартісними, трудовими та натуральними показниками. Дуже важливо правильно вибрати систему її вимірників, маючи на увазі можливість використання натуральних (у штуках, тоннах, метрах, літрах), трудових (у нормо-годинах) і вартісних вимірників (у грн, тис. грн, млн грн).

Найуніверсальнішим є грошовий вимірник, який може бути використаний на будь-якому підприємстві чи галузі виробництва. Аналізуючи продуктивність праці в динаміці, товарну продукцію необхідно перерахувати в порівнянних цінах, що певною мірою забезпечить можливість об'єктивного аналізу затрат праці на виготовлення продукції.

Аналіз продуктивності праці розпочинається з вивчення її рівня, динаміки та загальної оцінки виконання плану (завдання).

Для аналізу продуктивності праці використовують дані форм статистичної звітності 2-ПВ і звіту з продукції 1-п, звіти підрозділів підприємства про виконання завдань з продуктивності праці (табл. 13.12).

Наведені в табл. 13.12 дані свідчать про те, що підприємство перевиконало план за всіма показниками продуктивності. Середня продуктивність одного працюючого зросла у звітному періоді проти планової на 5 %, а одного робітника — на 5,6 %. Але при цьому підприємство не досягло продуктивності праці, закладеної в плані підприємства 5,7 % в розрахунку на одного працюючого [(6043,2 : 5714,3) x 100 – 100)] і 6,05 % в розрахунку на одного робітника [(8400 : 7921) x 100 – 100)]. Це говорить про те, що підприємство не спромоглося здійснити всі заходи для зростання продуктивності праці, що їх було заплановано у звітному періоді.

Таблиця 13.12

Дані для аналізу продукти вності праці

Закінчення табл. 13.2

Аналіз також показує, що продуктивність праці зросла за всіма показниками проти планових, але не однаковою мірою.

Різниця в рівнях виконання плану щодо середньої продуктивності праці одного працюючого і одного робітника в 0,6 % (5,6 – 5,0) пояснюється зниженням питомої ваги робітників у загальній чисельності працівників основної діяльності на 0,45 % (71,49 – 71,94).

Різниця в рівні виконання плану щодо середньої продуктивності праці у звітному періоді та середньогодинної продуктивності праці одного робітника в 4,42 % (10,02 – 5,6) виникла у зв'язку з наявністю цілоденних втрат робочого часу, які становили 9 днів, або 4,11 % на кожного робітника.

Різницю в рівні виконання плану одним робітником щодо середньогодинної і середньоденної продуктивності праці в 5,99 % (16,01 – 10,02) пов'язано з наявністю внутрізмінних втрат робочого часу, які становили 0,4 години (7,6 – 8) за кожну зміну на одного робітника.

Найбільш узагальненим показником продуктивності праці є середня продуктивність праці одного працюючого (ПОД). Величина його залежить від продуктивності праці робітників, їхньої питомої ваги в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу, а також від кількості відпрацьованих ними днів та тривалості робочого дня. Отже, середня продуктивність праці одного працюючого дорівнюватиме добутку таких факторів: РВп = ПВр • Д • Т • ГВр.

Розрахунок впливу даних факторів на зміну рівня середньої продуктивності праці одного працюючого (ПОД) проводиться методом абсолютних різниць:

• Зміна питомої ваги робітників у складі ПОД:

DРВп = [DПВр • РВр] : 100, тобто (–0,45) • 8400 : 100 = –37 грн

• Зміна середнього виробітку одного робітника:

DРВп = [DРВр • РВр] : 100, тобто 472 • 71,49 : 100 = +337 грн

Усього + 300 грн

Аналогічно аналізується зміна середнього виробітку одного робітника, яка залежить від кількості відпрацьованих днів у звітному періоді, середньої тривалості робочого дня і середньогодинного виробітку (DРВр ):

• зміна кількості відпрацьованих одним робітником днів:

DРВр = DД • Тпл • ГВр.пл, тобто (–9) • 8 • 4,794 = –345 грн;

• зміна тривалості робочого дня:

DРВр = DТ • Дф • ГВр.пл, тобто (–0,4) • 210 • 4,794 = –403 грн

• зміна середньогодинного виробітку одного робітника:

DРВр = DГВр.• Дф • Тф, тобто 0,765 • 210 • 7,6 = + 1220 грн

Усього + 472 грн

За даними аналізу середній виробіток одного працюючого вищий від планового на 300 грн (6343,2 – 6043,2). Він збільшився за рахунок зростання середньогодинного виробітку одного робітника на 1220 грн. Негативно вплинули понадпланові цілоденні та внутрішньозмінні втрати робочого часу. У результаті середньогодинний виробіток одного робітника зменшився відповідно на 345 і 403 грн.

Резервами зростання середнього виробітку одного робітника є подолання двох названих негативних факторів, що становлять у загальній сумі 748 грн, або 8,9 % [(748 : 8400) x 100] планового виробітку.

На наступному етапі аналізу продуктивності праці необхідно проаналізувати показник, від якого залежить рівень середньоденного і середньорічного виробітку робітників, — середньогодинну продуктивність праці одного робітника. Величина цього фактора залежить від факторів, пов'язаних із трудомісткістю продукції і вартості її оцінки. До першої групи факторів належать такі, як технічний рівень виробництва, організація виробництва, непродуктивні витрати часу у зв'язку з браком і його виправленням. До другої групи входять фактори, пов'язані зі зміною обсягу виробництва через зміну структури виробництва і рівня кооперованих поставок. Скористаємося методикою розрахунків цього показника, запропонованою Г. В. Савицькою. Для визначення впливу цих факторів на середньогодинну продуктивність праці необхідно розрахувати три умовні показники методом ланцюгових підстановок.

Для розрахунку першого необхідно фактичний обсяг товарної продукції скоригувати на величину структурних змін (DТПстр) і кооперованих поставок (DТПкп), а величину відпрацьованого часу — на непродуктивні затрати часу (ЛГн) і планову економію часу від впровадження НТП (ЛГе), ураховуючи, що розрахунки мають бути порівнянними з плановими і виконуватися з урахуванням планової структури, планового технічного рівня та фактично відпрацьованого часу:

ГВ1 = (ТПф ± ТПстр) : (ЛГр.ф – ЛГн ± ЛГе);

(8500 – 190) : (1529 – 100 + 48,1) = +5,626 грн.

Порівнюючи одержаний результат з плановим, установлюємо зміну середньогодинної продуктивності одного робітника за рахунок інтенсивності праці (ГВінт) у зв'язку з поліпшенням організації виробництва: ГВінт = 5,626 – 4,794 = +0,838 грн.

Алгоритм розрахунку другого умовного показника буде таким:

ГВ2 = (ТПф ± DТПстр) : (ЛГр.ф – ЛГн);

(8500 – 190) : (1529 – 100) = +5,815 грн.

Різниця між другим і першим умовними показниками — це результат зміни середньогодинного виробітку за рахунок надпланової економії часу (ГВе) у зв'язку з впровадженням заходів НТП.

ГВе = 5,815 – 5,626 = + 0,189 грн.

Алгоритм розрахунку третього умовного показника відрізняється від другого лише браком коригування на непродуктивні витрати часу, тобто ГВ3 = (ТПФ ± DТПстр) : ЛГр.ф;

(8500 – 190) : 1529 = + 5,435 грн.

Якщо відняти від значення третього умовного показника значення другого, то одержимо вплив непродуктивних витрат часу (ГВн) на рівень середньогодинної продуктивності праці одного робітника: ГВн = 5,435 – 5,815 = – 0,380 грн.

Порівнюючи третій умовний показник із фактичним, визначимо зміну середньогодинної продуктивності праці за рахунок структурних зрушень (ГВстр): ГВстр = 5,559 – 5,435 = + 0,124 грн.

На закінчення аналізу підрахуємо вплив усіх названих факторів на середньогодинну продуктивність праці одного робітника:

0,832 + 0,189 – 0,380 + 0,124 = + 0,765 грн.

Аналіз годинної продуктивності праці показав, що на її величину негативно вплинули непродуктивні витрати часу, а всі інші фактори вплин ули позитивно. Середньогодинна продуктивність праці одного робітника зросла на 0,765 грн. Це дало можливість підприємству за звітний період додатково виготовити продукції на 1170 тис. грн [(0,765 • 210 • 7,6 • 958) : 1000].

Аналіз продуктивності праці закінчується розрахунком впливу окремих факторів на обсяг товарної продукції у звітному періоді. Розрахунок проводиться методом абсолютних різниць:

• Зміна кількості робітників: DТП = DЧР • Дпл • Тпл • ГВр.пл, тобто [(–42) • 210 • 8 • 4,794] : 1000 = –353 тис. USD.
• Зміна кількості відпрацьованих одним робітником днів: DТП = = DД • ЧРф • Тпл • ГВр.пл, тобто [(–9) • 958 • 8 • 4,794] : 1000 = –331 тис. USD.
• Зміна тривалості робочого дня: DТП = DТ • ЧРф • Дф • ГВр.пл, тобто[(–0,4) • 958 • 210 • 4,794] : 1000= –386 тис. USD.
• Зміна середньогодинного виробітку одного робітника: DТП == DГВр • Дф • Тф • ЧРф, тобто

(0,765 • 958 • 210 • 7,6) : 1000 = +1170 тис. USD.

Усього +100 тис. USD.

Розрахунок свідчить, що на випуск товарної продукції негативно вплинули три перші фактори, а за рахунок збільшення середньогодинного виробітку одного робітника обсяг товарної продукції мав би збільшитися на 1170 тис. USD. Але вплив зміни чисельності, внутрішньозмінних і цілоденних втрат робочого часу зменшив цей показник до 1070 тис. грн (1170 – 1070 = 100 тис. грн).

Отже, за планування й організації виробництва необхідно обов'язково враховувати можливості зростання рівня показників, пов'язаних із цілоденними, внутрішньозмінними, невиробничими втратами робочого часу, а також можливе зростання продуктивності праці робітників-відрядників.

Однак зростання продуктивності праці слід відрізняти від її інтенсивності (підвищення ступеня експлуатації), що є суттєвим як в управлінні трудовими відносинами, так і соціальної справедливості праці. Зростання продуктивності праці можливе лише за умови додаткових інвестицій, що передбачає вихідну оцінку обґрунтованості завдань зростання її продуктивності.