principal économie livres Strategії ekonomіchnogo rozvitku dans l'esprit globalіzatsії - Luk'yanenko DG

Strategії ekonomіchnogo rozvitku dans l'esprit globalіzatsії - Luk'yanenko DG

1.4. Globalіzatsіya yak chinnik transformatsії sotsіalno travail vіdnosin

AM Kolot

de Odnієyu Principal Trouver Gospodarstwa Je notre Suchasnyj rozvitku rozgortannya protsesіv globalіzatsії, SSMSC spravlyayut suttєvy vpliv l'ensemble din mіzhnarodnih ekonomіchnih vіdnosin, transformuyut par exemple i viznachayut tendentsії rozvitku natsіonalnih ekonomіk, poznachayutsya sur le travail de vіdnosin de zmіstі.

Viznachayuchi sutnіst ponyattya "globalіzatsіya svіtovogo Gospodarstwa" odnі ekonomіsti surtout yak Trouver notre Tsogo yavischa nazivayut vzaєmozalezhnіst ekonomіk. Le Bureau Directeur général Mіzhnarodnogo pratsі Mіshel Hansenne dans les rapports de la 85e sesії Mіzhnarodnoї konferentsії pratsі (Genève, Cherven 1997 p.) Nagoloshuvav scho globalіzatsіya Je pliage yavischem vzaєmozalezhnostі ekonomіk scho vinikaє dans zv'yazku s obmіnom tovarіv i poslug qui coule kapіtalіv.

Blizkim à Tsogo je viznachennya globalіzatsії processus de yaks, Money zavdyaki Est-ce que dosyagnennya, rіshennya i dіyalnіst personnes odnіy chastinі zemnoї kulі spravlyayut chiffres vpliv sur les personnes okremih i їhnі accès spіlnoti dans tous les svitu Chastain, tobto globalіzatsіya Jé processus à grande échelle, vplivaє Yaky activement sur svіtove Gospodarstwa. Lorsque tsomu processus de yaks de globalіzatsіya svіtovogo rіvnya obumovlyuє іntensifіkatsіyu vzaєmozv'yazkіv, vzaєmodії que les pouvoirs de vzaєmozalezhnostі.

Economie harakterizuyut i yak sukupnіst protsesіv organіzovanogo vikoristannya materіalnih i nematerіalnih resursіv dans masshtabі vsієї la planète Globalіzatsіyu. Point Іsnuє Zora, globalіzatsіya scho - tse sukupnіst viklikіv i sogodennya problèmes.

Point Auteur podіlyaє Zora ekonomіstіv calme, SSMSC pіdkreslyuyut problematichnіst dati єdine unique sformulovane viznachennya globalіzatsії, yak b ohopilo OAO Tout tiers Tsogo Wkra de yavischa pliable, scho Got échelle planetarnі.

Retrouvez notre maux de tête, viokremlennyam yakih clé sluguє à rozumіnnya sutnostі globalіzatsії, Yea:

• vzaєmozalezhnіst natsіonalnih ekonomіk que їhnє vzaєmoproniknennya;
• іnternatsіonalіzatsіya de l'Economie pid vplivom pogliblennya mіzhnarodnogo podіlu pratsі;
• indulgence mozhlivostey pouvoirs natsіonalnih schodo formuvannya nezalezhnoї ekonomіchnoї polіtiki;
• rozshirennya masshtabіv obmіnu que їh іntensifіkatsіya;
• formuvannya metaprostoru dans les esprits que utvorennya funktsіonuvannya transnatsіonalnih fіnansovih telekomunіkatsіynih que іnshih trammel;
• Devenir єdinoї Sistemi zv'yazkіv que novoї konfіguratsії svіtovoї économie;
• tyazhіnnya svіtovoї économie à єdinih standartіv, tsіnnostey, printsipіv funktsіonuvannya pid vplivom puissance robochem obmіnu produits, kapіtalom, tsіnnostyami culturelle.

Maєmo konstatuvati Gospodarstwa de globalіzatsіya scho - Nadto processus de pliage, superechlivy, bagatovektorny. Yak polіtikami donc je naukovtsyami à kіntsya pas usvіdomlena rôle de Yogo dans rozvitku lyudskoї tsivіlіzatsії. Іsnuє chiffres rozmaїttya otsіnok schodo naslіdkіv globalіzatsії svіtovoї Economie.

Odnі ekonomіsti rozvitkom s Tsogo processus іstorichnogo pov'yazuyut mozhlivіst virіshennya les problèmes mondiaux de sotsіalno-ekonomіchnih zabezpechennya garmonіzatsії іnteresіv rozvinenih kraїn que calme, rozvivayutsya scho, stіyky rozvitok vsієї globalnoї système dosyagnennya rіvnovagi mіzh suspіlstvom i de seredovischem naturel. Globalіzatsіya traite yak, scho spriyaє pogliblennyu podіlu pratsі, bіlsh efektivnosti rozpodіlu resursіv que їhnomu vikoristannyu dans svіtovomu masshtabі potentsіyno Got suprovodzhuvatisya pіdvischennyam produktivnostі pratsі que zhittєvogo rіvnya population. Pas possible non vrahovuvati i tel accès positif naslіdkіv globalіzatsії yak rozshirennya spozhivachіv à svіtovoї nomenclature tovarіv que poslug, rozshirennya єmnostі rinkіv vnaslіdok rozvitku torgіvlі, pіdvischennya rіvnya konkurentsії, sproschennya accès іnvestorіv au kraїn de іnshih de marché, vzaєmny obmіn dosyagnennyami en tehnologії que organіzatsії virobnitstva toscho.

Dans la même heure de nombreux ekonomіstіv dotrimuyutsya protilezhnih otsіnok schodo naslіdkіv globalіzatsії. Lorsque tsomu caractéristique Je taka: «Oui ... privation Іdeya de sournoisement zavualovanoyu nastanovoyu zahіdnogo svitu, scho vraiment ocholyuєtsya olіgarhami sur pіdkorennya vsієї Planète i mozhlivіst ekspluatuvati bіlshu Chastain lyudstva dans svoїh іnteresah nayvigіdnіshim à se classer. Pour realіzatsії svoїh tsіley olіgarhi ukladayut yavnі e taєmnі Union, utvoryuyuchi Svoge ancienne «fraternité», scho pretenduє le rôle d'arbitre dolі kraїn i narodіv planète »[1].

Non іdealіzuyuchi pozitivnі naslіdki globalіzatsії, nous pouvons tverdzhennyami le scho pas pogoditisya de tout un passé pas sur les processus de іstorichny zakonomіrny rozvitku Economie svіtovoї et naslіdok Loi raisonnablement verhіvki fіnansovoї olіgarhії. Je ne peux pas odnochasno stverdzhuvati scho globalіzatsіya - tse panacée od usіh ekonomіchnih bіd. Le processus d'inclusion des ekonomіk okremih kraїn dans svіtove Gospodarstwa Je Wkra pliant pour zmіstom, superechlivimi pour naslіdkami i potrebuyut zvazhenogo, neuperedzhenogo analіzu que pіdgotovki vіdpovіdnih Naukova visnovkіv i rekomendatsіy.

Nagolosimo scho rozvitok protsesіv globalіzatsії chiffres mіroyu obumovleny tehnologіchnoyu revolyutsієyu. Deux phénomènes Suchasnyj svitu - globalіzatsіya i tehnologіchna revolyutsіya Je tіsno pov'yazanimi, vzaєmoobumovlenimi i tel posilyuyut scho rozvitok un seul. Vnaslіdok sinergіchnogo Efekta globalіzatsії i tehnologіchnoї revolyutsії dans sotsіalno-ekonomіchnіy sferі kraїn svitu vіdbuvayutsya fundamentalnі zrushennya. Їhnіm Wink Je znizhennya chastki virobnichogo secteur i zrostannya poslug du secteur, dekontsentratsіya Promyslova virobnitstva, zrushennya dans Yogo galuzevіy strukturі, spіvvіdnoshennі "vieux" i "novih" Galuzo i dіyalnostі toscho zones. Zaznachenі de l'avance pour changer connecter strukturі i harakterі zaynyatostі, unique vplivayut l'analyse du marché camp de pratsі, formuyut novі tendentsії Yogo rozvitku. Donc, rozvinenih kraїnah svitu prodovzhuєtsya zmenshennya chastki obrobnoї promislovostі s odnochasnim rozvitkom іndustrії poslug i zbіlshennyam її pitomoї pinces. Dans tsіy іndustrії viroblyaєtsya tous PIB chastka AUGMENTATION i kontsentruєtsya tous bіlsha chastka pratsyuyuchih. Ainsi, dans seredinі 90 rokіv XX stolіttya dans rozvinenih kraїnah svitu dans sferі poslug Bulo zaynyato à 70% funktsіonuyuchoї robochoї Sealy, et aux États-Unis que je bіlshe - 73% [2].

Odnochasno dans le cob de promislovostі obrobnіy 70 rokіv XXe stolіttya chastka zaynyatoї robochoї Sealy de la znizhuєtsya. Ainsi, h 1.970 à 1994 p. chastka zaynyatih dans Galuzo obrobnoї promislovostі znizilasya puissances - ЄS membres de 30% à 20%, aux États-Unis - de 28% (1925 r.) à 16% en Yaponії - 27,4% de 24,3% [3] .

Skorochennya zaynyatih dans obrobnіy promislovostі kvalіfіkuєtsya zahіdnimi fahіvtsyami yak "deіndustrіalіzatsіya", mais pas un yak phénomène de rozglyadaєtsya négatif et yak naturelle naslіdok ekonomіchnogo rozvitku postіndustrіalnih kraїn. Expert du FMI Yak principalement scho chinnik de "la deіndustrіalіzatsії" nazivayut perevischennya tempіv zrostannya produktivnostі pratsі dans porіvnyannі Zi poslug sphère [4].

Zauvazhimo scho globalіzatsіya i tehnologіchna revolyutsіya porodzhuyut mehanіzmi lіkvіdatsії yack, donc je stvorennya mіsts de robochem. Otsіnyuyuchi vpliv chinnikіv suchasnoї Dobie sur zaynyatіst, maєmo rozrіznyati vіdmіnnіst mіzh discuter i pobіchnimi efekt. Direct Efekt vklyuchaє stvorennya novih robochem mіsts pour virobnitstva tovarіv i poslug, zabezpechennya їhnoї realіzatsії que zadovolennya Potreb spozhivachіv spécifique, todі yak pobіchny efekt yavlyaє lui naslіdki dans les zones іnshih.

Ekonomichna Istoria Knows Cheema vipadkіv, si zavdyaki tehnologіchnim revolyutsіyam stvoryuvalosya bіlshe robochem mіsts, lіkvіdovuvalos nіzh. Butt Mauger Buti elektroprivodu paru dans le stolіttі XIX qui avtomobіlya en épi passé stolіttya scho conduisent à stvorennya velicheznih Galuzo, SSMSC donné robot de mіlyonam personnes. Pour otsіnkoyu bіlshostі ekonomіstіv, problème de qiu doslіdzhuyut SSMSC dans dovgotrivalomu planі efekt stvorennya robochem mіsts perevazhaє efekt їhnoї lіkvіdatsії, ale nіhto pas Mauger stverdzhuvati scho "kompensatsіya" vіdbudetsya automatique et i scho novі robochі géoréférencement sera vіdpovіdati kolishnіm pour skladnіstyu vikonanih robіt, structure їhnoyu pour robіt des espèces, geografіchnim roztashuvannyam toscho. Navpaki, vіdpovіdnostі pour Retrouvez notre scho navedenі Vische, dosit souvent je fais pas sposterіgaєtsya. structures mіzh Déséquilibre robochoї Sealy i robochem mіsts staє tout bіlsh évidemment yack pour kraїn rozvinenih, donc je pour calme, scho rozvivayutsya. Pour yak zahіdnih otsіnkami, donc je vіtchiznyanih ekonomіstіv dans l'esprit globalіzatsії i tehnіchnoї revolyutsії tous bіlsh expiré staє problème skorochennya popitu sur la force robochem de nekvalіfіkovanu. Devenir postіndustrіalnoї, іnformatsіynoї ekonomіchnoї Sistemi prizvelo i prodovzhuє prizvoditi à "vіdtorgnennya" znachnoї chastki robochoї Sealy, yak Yea nekvalіfіkovanoyu abo otrimala kvalіfіkatsіyu sur yak popitu Absent, i nezdatnoї à perenavchannya. Pour obstezhen danimi menée dans les prophètes de ostannі dans kraїnah zarubіzhnih, le vischy de rіven bezrobіttya Sered naymensh kvalіfіkovanih Je, nіzh Sered bіlsh osvіchenih.

Dans diskusіyah ekonomіstіv rіznih ekonomіchnih shkіl іz conduire globalіzatsії que її naslіdkіv dosit souvent zvertaєtsya uwagi sur nevіdpovіdnіst mіzh ekonomіchnoyu dіyalnіstyu que її naslіdkami sotsіalnimi. Beaucoup ekonomіstіv rozglyadayut de globalіzatsіyu juste que її naslіdki sur rubezhі dvoh tisyacholіt yak svoєrіdne Povernennya à ekonomіchnoї yak système kapіtalіzm une fois dans svoїy іstorії vzhe zaprovadzhuvav dans kozhnіy okremo vzyatіy kraїnі. Président du doslіdzhen du Centre à Garvardskomu unіversitetі S. Hoffman zaznachaє "mozhlivo, mi znahodimosya dans situatsії єvropeyskogo natsіonalnogo kapіtalіzmu XIX stolіttya avant puissances Yogo yak Pocha regulyuvati i usvіdomlyuvati scho navіt sturbovany pributkami kapіtalіst Got heure od heures zaymatisya svoїmi pratsіvnikami, zabezpechuvati їm rіven priynyatny zarobіtnoї payer. Nіchogo podіbnogo dans vimіrі mondiale Pokey scho Absent "[5].

Yak assez zaznachayut zarubіzhnі fahіvtsі, ninі sklalasya situatsіya, si nerozsudlivy ruh sur grande route de fente bіlshoї іnternatsіonalіzatsії zaradi pіdvischennya ekonomіchnoї efektivnostі sans nalezhnoї uwagi à її sotsіalnih rezultatіv obertaєtsya indulgence stvorenoї dans okremih kraїnah - sur Glace - sotsіalnoї i admіnіstrativnoї nadbudovi doivent chislі rinok regulyuyuchoї pratsі i trudovі vіdnosini [6].

Bezperechno Gospodarstwa de globalіzatsіyu scho pour її naslіdkami ne peut pas être unique traktuvati abo yak yak bonne sotsіalne mal. Maєmo vihoditi s de scho globalіzatsіya - tse processus ob'єktivny d'échelle planétaire. Yak i si les processus de pliage Yaky vіn potrebuє regulyuvannya énumérés dans pevnі zmіstovo chasovі-cadre. Zagrozu, les processus de globalіzatsії yak portent, pravomіrno rozglyadati peredusіm yak zapіznyuvannya zahodіv іz côté svіtovoї spіlnoti uregulyuvannya schodo Tsogo yavischa planétaire, zaprovadzhennya zahodіv scho Yogo obmezhuyut poshirennya naslіdkіv négativement.

Eh bien yakoyu Je nature négativement naslіdkіv protsesіv globalіzatsії? Svіtovy dosvіd zasvіdchuє: pour des habitants des fruits іntegratsіynih protsesіv, le perevagi et la puissance de NATIONAL mère ekonomіka coupable - provoditi zvazhenu polіtiku schodo їhnogo rozvitku que realіzatsії. Povny іzolyatsіya od protsesіv globalіzatsії, yack i polіtika sutsіlnoї vіdkritostі natsіonalnoї Economie - Dvi kraynoschі dans provedennі ekonomіchnoї polіtiki résultat yakih Je priblizno odnakovim. Naslіdki pièce vіdgorozhuvannya od svіtovoї Economy i calme scho іntegratsіynih de protsesіv il de vіdbuvayutsya, bonne vіdomі s іstorії radyanskoї Dobie. Sproba podalshoї іzolyatsії od protsesіv globalіzatsії signifiait b résiduelle perebuvannya Kraina dans segmentі periferії svіtovoї Economie. processus Vtіm bіlsh glibokogo Inclus Economie natsіonalnoї dans svіtove Gospodarstwa non seulement pour zmіstom Oui, vіn Got spryamovuvatisya i regulyuvatisya polіtichnim rіshennyami, mère Régnant pіdtrimku, moulin vrahovuvati concurrentiel perevag vіtchiznyanih tovarovirobnikіv.

Svіtova pratique perekonlivo svіdchit scho vigrash od globalіzatsії rozpodіlyaєtsya loin rіvnomіrno. Sur Suchasnyj etapі її fruits koristuyutsya zdebіlshogo transnatsіonalnі kompanії pour yakih i fіnansova trade globalіzatsіya vіdkrivaє Nadzvychaina sytuatsia un large accès aux marchés agricoles Art novі à rіdkіsnih resursіv, kvalіfіkovanoї i vіdnosno deshevoї robochoї Seeley. Dans Gospodarstwa de la même heure de nombreux sub'єktіv - malі i serednі pіdpriєmstva, scho pas labeur ekspertnoї orієntatsії, pіdpriєmstva s traditsіynoyu spetsіalіzatsієyu (obrobna promislovіst, trudomіstkі neіnnovatsіynі virobnitstva) navіt Ti, SSMSC funktsіonuyut dans kraїnah s rozvinenoyu rinkovoyu ekonomіkoyu, poterpayut od " vіdkritostі "Economie Yea i pribіchnikami polіtiki protektsіonіzmu, obmezhennya vplivu transnatsіonalnih kompanіy sur les pouvoirs d'polіtiki de formuvannya. La pratique de Іz, les pouvoirs de la pratique vklyuchayuchi peut apporter Cheema prikladіv vimivannya pid vplivom protsesіv globalіzatsії tsіlih Galuzo Economie, posilennya zalezhnostі od іmportu, rozmivannya ekonomіchnoї i navіt processus de structuration pour Zhittya scho formuvalisya desyatilіttyami.

Svit ninі pas poterpaє od holodnoї vіyni, vtіm dans nomu іde postіyna vіyna tovarіv, vіyna pour les marchés d'art agricole qui intéresse natsіonalnі sur Tsikh Rink. Globalіzatsіya i її manifeste principalement - zrostannya vіdkritostі natsіonalnoї Economie - obumovlyuyut potentsіynі Vigoda, vtіm obmezhuyut mozhlivostі nezalezhnoї makroekonomіchnoї polіtiki sur rіvnі natsіonalnomu. Neuperedzheny analіz svіdchit, scho dans mіzhderzhavnih vіdnosinah trivayut pererozpodіl resursіv sur korist kraїn tsivіlіzatsіynogo donc le titre du centre, sur SSMSC rozvivayutsya osnovі postіndustrіalnih printsipіv, i postіyne nagromadzhennya vіdstalostі sur іnshomu polyusі - kraїnah s traditsіynoyu іndustrіalnoyu tehnologієyu que doіndustrіalnim rozvitkom.

Otzhe globalіzatsіya Economie - tse Vigoda est pas une privation, ale e Visoka ymovіrnіst vtrat, zrostannya rizikіv. Globalіzatsіya peredbachaє scho Kraina va fondre non seulement de vzaєmozalezhnimi Raison formuvannya Sistemi mіzhnarodnogo іntegrovanogo virobnitstva, zrostannya obsyagіv svіtovoї torgіvlі que potokіv іnozemnih іnvestitsіy, іntensifіkatsії Ruhu tehnologіchnih innovations toscho, ale e bіlsh schodo Vulnérable négative vplivu svіtogospodarskih zv'yazkіv.

Beaucoup zarubіzhnih ekonomіstіv nagoloshuyut juste sur zagostrennі pid vplivom protsesіv globalіzatsії problèmes peredusіm dans sotsіalno-trudovіy sferі, Wink yakih Je zrostannya bezrobіttya, pogliblennya rozsharuvannya mіzh Bhagat i bіdnimi, secours traditsіynih obligations morales zrostannya desolіdarizatsії suspіlstva toscho. Fahіvtsі Naukova-doslіdnogo іnstitutu sotsіalnogo rozvitku l'ONU, viznayuchi neodnoznachnіst i superechlivіst vplivu globalіzatsії sur "Vіdkrivayuchi nebuvalі mozhlivostі certaines personnes de sotsіalno travail sphère i tsіlim kraїnam, Ti x globalіzatsіynі Sealy vіdіgrayut pas rester rôle dans zrostannі zubozhіnnya іnshih personnes i kraїn, їhnoї nevpevnenostі à partir de demain dnі ont poslablennі sotsіalnih іnstitutіv i systèmes Zahist de rozmivannі ont traditsіynih osobistіsnih i suspіlnih tsіnnostey "[7].

Pid vplivom lіberalіzatsії zovnіshnoї torgіvlі, rozshirennya entre vіdkritostі de la marque i fіnansovih rinkіv, zrostannya konkurentsії mіzh tovarovirobnikami vіdbuvayutsya suttєvі zmіni dans strukturі i zaynyatostі échelle. Toutes bіlshe rozshiryuyutsya mozhlivostі virobnitstva et le temps Transféré іz lui i robochem mіsts dans INSHI Kraina, i Perche pour tout dans la puissance de robochem bіlsh bon marché de Kraina. Bezumovnі perevagi ici labeur kompanії rozvinenih kraїn, SSMSC viroblyayut bіlsh konkurentospromozhnu produktsіyu, labeur zmogu vplivati ​​sur polіtichnі rіshennya puissances uryadіv svitu, diktuvati їm svoї esprits.

Caractéristiquement tendentsієyu Change log à 70 rokіv du pratsі marché scho proslіdkovuєtsya pochinayuchi, Je poshirennya masshtabіv nepovnoї zaynyatostі. Naprikіntsі 80 rokіv XX stolіttya chastka pratsyuyuchih nepovny robochem heure Shvetsії i Velikobritanії perevischuvala 20% en Nіmechchinі i Yaponії Won skladala 11-12%, et i Kanadі aux États-Unis - 15-17%. Slіd nagolositi, les esprits scho i payer pratsі, dodatkovі sotsіalnі viplati pour zaynyatih heure nepovny de robochem Je gіrshimi, nіzh dans robіtnikіv postіynih. Au fil des esprits zrostannya konkurentsії i namagannya robotodavtsіv à savoir si Yaky sposіb znizhuvati vitrati sur la force robochem "periferіyna" zaynyatіst koristuєtsya tout bіlsh large popitom [8].

Vpliv protsesіv globalіzatsії camp Rinku pratsі naochno vu dans prikladі nashoї Kraina, de realnіstyu Je vimivannya s natsіonalnogo Rinku pratsі robochem mіsts іz Visoko i serednoyu "osvіtnoyu mіstkіstyu" mіsts stvorennya tels de robochem, SSMSC pogіrshuyut profesіynu la structure zaynyatostі, les perspectives de pogіrshennya zaynyatostі dans Galuzo, SSMSC mozhut i povinnі Pourquoi prіoritetnimi, zrostannya nezatrebuvanostі nakopichenogo lyudskogo kapіtalu toscho.

Potentsіyna chi réel zagroza vtrati robochem mіsts pid vplivom globalіzatsіynih protsesіv stvoryuє dans l'atmosphère suspіlstvі nevpevnenostі vplivaє négativement pіdtrimku sur l'équilibre du pouvoir mіzh Naiman pratsіvnikami i robotodavtsyami.

Entrepôts de la globalіzatsії Je AUGMENTATION mobіlnіst robochoї Sealy, іnfensifіkatsіya mіgratsіynih protsesіv, naslіdki yakih Je superechlivimi. Для країн, що не проводять зваженої міграційної політики, серйозним випробуванням для національного ринку праці стає зростаюча конкуренція з боку країн із низьким рівнем заробітної плати, скорочення кількості робочих місць, на яких зайняте корінне населення, та зниження середнього рівня оплати праці, особливо некваліфікованої та низькокваліфікованої робочої сили.

Для країн, що розвиваються, а також країн з перехідною економікою серйозною проблемою стає «відтік мозків». Глобалізація і технічний прогрес сприяють підвищенню попиту на висококваліфіковану робочу силу з боку транснаціональних компаній. За підрахунками західних учених, еміграція висококваліфікованого фахівця рівнозначна вкладенню в економіку вибраної ним країни мільйона доларів. Підраховано, що в результаті еміграції з Росії висококваліфікованих фахівців ця країна інвестувала тільки в економіку США більше трильйона доларів [9, с. 230].

Надзвичайно гострою є проблема інтелектуальної міграції для України. За різними оцінками, Україна в 90-і роки ХХ століття втратила від 15 до 20 % свого інтелектуального потенціалу в результаті еміграції найбільш підготовленої робочої сили. Вважаємо, що Україна досягла порогу «критичної маси» інтелектуальної еміграції, за яким можливі незворотні наслідки. Маємо виходити з того, що місце країни в світовому господарстві все більше визначається і буде надалі визначатися якістю людського капіталу, станом освіти і рівнем використання досягнень науки і техніки на виробництві. Тому збереження існуючої тенденції щодо втрати людського капіталу унеможливить у подальшому створення конкурентних переваг, а отже виходу продукції і в цілому економіки на світові рівні.

Неоднозначним є вплив процесів глобалізації на стан у сфері доходів працюючих. Результати останніх досліджень свідчать про різке збільшення прибутковості найбільших міжнародних корпорацій та полярізацію у рівні доходів вищої управлінської ланки і пересічних працівників цих компаній. Так, у США середня заробітна плата управляючого компанії у 419 разів є більшою, ніж у робітника [10, с. 145]. В умовах жорсткої торговельної конкуренції стає проблематичною реалізація принципу «рівної оплати за рівну працю», який проголошено у статуті Міжнародної організації праці.

Інтенсифікація процесів глобалізації супроводжується і наступним негативним наслідком для соціально-трудової сфери — все більш масовим стає намагання роботодавців знижувати заробітну плату і скорочувати витрати на покращення умов праці з метою підвищення конкурентоспроможності продукції.

Розглядаючи вплив глобалізації на соціально-трудову сферу, не можна не звернути увагу і на таке. Для сучасного етапу функціонування світової економіки характерним є підвищення впливу транснаціональних компаній (ТНК) на формування світогосподарських зв'язків та моделей економічного розвитку. Нині ТНК контролюють близько 40 % світових засобів виробництва та 75 % світової торгівлі товарами та послугами. Слід зазначити, що штаб-квартири найбільших ТНК знаходяться у США. Це обумовлює значний вплив англо-американської законодавчої системи на формування трудового законодавства багатьох країн світу. Це не може не насторожувати світову громадскість, оскільки США досі ще не ратифікували і не визнають більшості міжнародних стандартів праці, які розроблені Міжнародною організацією праці у формі конвенцій і рекомендацій. В цілому ж модель соціально-трудових відносин, яка функціонує у США, є далеко не ідеальною. Звідси загроза дерегулювання ринку праці, децентралізації переговорів та укладення угод (договорів), що сповідується багатьма американськими фахівцями та їхніми однодумцями в Західній Європі.

Ще раз наголосимо, що однозначної оцінки наслідків глобалізації не можна сформулювати, як і не можна адміністративними засобами повністю виключити країну з світових інтеграційних процесів. Натомість слід шукати оптимальні шляхи пристосування національної економіки до нових світових порядків, що формуються під впливом процесів глобалізації. Немало негативних наслідків, «видатків глобалізації» слід пов'язувати не з природою цього явища, а з неготовністю, неспроможністю урядів багатьох країн і світової спільноти в цілому належним чином адаптувати свою політику до умов сьогодення.

Певний вплив на розвиток відносин між працею і капіталом в умовах інтенсифікації процесів глобалізації справляє діяльність Міжнародної організації праці (МОП). Для пом'якшення негативних наслідків глобалізації світової економіки в соціально-трудовій сфері 86-а сесія Міжнародної конференції праці у Женеві 18 червня 1998 р. прийняла Декларацію МОП про основоположні принципи і права у сфері праці та механізм її реалізації. В документі названі чотири основоположні (базові) принципи, яких всі держави — члени МОП повинні дотримуватися, а саме:

а) свобода об'єднання і дієве визнання права на ведення колективних переговорів;

б) скасування усіх форм примусової або обов'язкової праці;

в) дієва заборона дитячої праці;

г) неприпустимість дискримінації у галузі праці та занять.

На думку фахівців МОП, більш повна ратифікація країнами світу міжнародних трудових норм, якими є конвенції, що прийняті цією організацією, включення їхніх норм до національного законодавства має сприяти оптимізації відносин між трудом і капіталом, зміні ситуації коли перевага у формуванні умов трудових договорів все більше слугує інтересам роботодавців.

Можна погодитися з відомим фінансистом Дж.Соросом, який одну з основних причин поширення негативних наслідків процесу глобалізації вбачає у тому, що політичною елітою багатьох країн на озброєння взято ідею ринкового фундаменталізму або вільного підприємництва, а також має місце недооцінка регулювання економічного розвитку у планетарному масштабі. «Навіть якщо ми відсунемо у бік більш суттєві моральні та етичні питання, — зазначає Дж. Сорос, — і сконцентруємося лише на економічних проблемах, ідеологія ринкового фундаменталізму і тут виявиться глибоко і безнадійно помилковою. Іншими словами, ринкові сили, якщо їм надати повну владу навіть у суто економічних і фінансових питаннях викликають хаос і врешті-решт можуть призвести до падіння світової системи капіталізму» [11].

За сучасних умов принципового значення набувають питання щодо рівня відкритості економіки України. Фахівці Міжнародної організації праці, аналізуючи рівень відкритості економіки цілої низки країн з перехідною економікою, у тому числі й України дійшли висновку, що це є «однією з найбільш дивовижних особливостей» [12]. Темпи, з якими зазначені країни лібералізували свої зовнішньоторгові сектори, привели до того, що вони стали «одними з найбільш відкритих в економічному плані державами». В той же час досвід більшості розвинених країн світу незаперечно свідчить, що процеси лібералізації зовнішньоекономічних зв'язків регулюються в масштабах держави самим серйозним та дієвим чином. Незважаючи на загальну тенденцію лібералізації міжнародного обміну товарами, послугами, капіталом ці країни зберігають і розвивають різноманітні інструменти регулювання експорту та імпорту, застосовують інші протекціоністські важелі, метою яких є захист і підтримка вітчизняних товаровиробників та споживачів, забезпечення національної економічної безпеки, отримання зустрічних поступок від партнерів у торговельно-економічних відносинах. Це доз- воляє національно-господарським комплексам та окремим підприємствам пристосуватися до зовнішніх умов, «вписатися» у міжнародний поділ праці, закріпити та розвити конкурентні переваги.

Правомірним є твердження, що за сучасних умов недоречно протиставляти протекціонізм ідеології вільних світогосподарських зв'язків. Постановка питання має бути іншою, а саме: як оптимально поєднати два напрями господарського регулювання в інтересах максимально ефективного включення національної економіки у світогосподарські зв'язки. Різні форми і види обмежень, з якими буде стикатися на світовій арені вітчизняний товаровиробник, — це «сувора реальність» сьогодення. З урахуванням цих реалій має формуватися державна політика в Україні щодо захисту зовнішньоекономічних і зовнішньоторгових інтересів країни. Ця політика не має бути набором ізольованих заходів щодо вирішення тих чи інших проблем, як це має місце нині, а являти собою комплексну систему законодавчих, організаційно-економічних рішень, спрямованих на досягнення наступної мети — оптимальне включення економіки в систему світогосподарських зв'язків, що передбачає захист інтересів власних товаровиробників і передусім тих, котрі мають реальні чи потенційні конкурентні переваги.

Опрацьовуючи державну політику з цих питань, маємо керуватися і таким: регулювати зовнішньоекономічні зв'язки — не означає тотальний захист національного виробництва від іноземної конкуренції, як і не означає надання повного простору для природного відбору серед підприємств, залишивши на «плаву» лише кращі. Держава має всіляко сприяти покращенню структури економіки, зосередженню економічних ресурсів на перспективних напрямах, створенню конкурентних переваг у якомога більшої кількості товаровиробників.

Саме за активної участі держави в Україні мають бути вирішені надскладні завдання, а саме: опрацювання і реалізація найбільш раціональних протекціоністських методів щодо захисту національного ринку праці, підвищення рівня «закритості» окремих територіально-економічних зон, сегментів соціально-трудової сфери. Якщо не упораємося з цим завданням, високою є ймовірність того, що економіка України не інтегрується у світову економіку, а, образно кажучи, «розчиниться» у ній.

З огляду на зазначене важливого значення набуває запровадження національної цілісної системи проведення соціально-трудової експертизи інвестиційних проектів за участі іноземних партнерів, міжнародних технологічних і економічних проектів, проектів законодавчих та нормативних актів, що пов'язані з лібералізацією зовнішньої торгівлі, регулюванням міграційних процесів на міждержавному рівні тощо. Це вкрай необхідно для захисту національних інтересів, вирішення проблеми, що є загальносвітовою, а саме, як найповніше скористатися потенційними перевагами відкритості національної і глобалізації світової економіки і унеможливити або знизити можливі втрати, передусім, у соціально-трудовій сфері.

littérature

• Глобализация мирового хозяйства и место России / Отв. ред. В. П. Колесов, М. Н. Осьмова. — М.: Экономический факультет, ТЕИС, 2000. — С.116.
• Цит. по: Международная экономика и международные отношения. — 1998. — № 3. — С. 77.
• Тревоги Мира. Социальные последствия глобализации мировых процессов. — М., 1997. — С.4.
• Сорос Дж. Кризис мирового капитализма. Открытое общество в опасности. — М., 1999. — С. 23.
• Политика в области занятости в условиях глобализации экономики. — Женева: МОТ, 1996. — С. 79.
• Deindustrialization: Causes and Implications. Prep. By Rowthorn R. and Ramaswamy R. International Monetary Fund. Wash., April 1997, p. 9.
• Ibid., p. 22.
• Ibid., p. 7.
• Див.: International Affairs, 1997, V.73, №3, p. 425.
• Див.: Industrial Relations, Democracy and Social Stability. World Labour Report. 1997—98. International Labour Organization. Geneva, 1998, p. 94, 105; Bulletin of Comparative labour Relations, p. 198.