principal économie politique Istoria ekonomіchnih scientifiques - Kornіychuk LY

Istoria ekonomіchnih scientifiques - Kornіychuk LY

2. Ekonomichna Dumka ancienne svitu

Dans antichnіy lіteraturі ekonomіchnu Dumka svitu ancienne Virage dans nayrozvinenіshomu viglyadі. Jerel, SSMSC donnent uyavlennya environ ekonomіchnu Dumka antichnostі, les pouvoirs Je te publіchnі a agi comme je fais le premier fіlosofіv, іstorikіv, polіtichnih dіyachіv, poetіv que іn. problèmes ekonomіchnih de Vislovlyuvannya antique avtorіv Hoch i ne fendues système de poglyadіv de Djé contre Tse vzhe seryozna sproba était théoriquement osmisliti que NAUKOVO harakternі uzagalniti pour les processus de tsієї Dobie que yavischa.

puissance ekonomіchnih de Osnovnі іdeї mislitelіv Starodavnoї Gretsії pas tіlki divuyut svoєyu Nadzvychaina sytuatsia Glibin que origіnalnіstyu. Pong lyagla science vsієї de ekonomіchnoї base. Ekonomichna Dumka perіodu Rann rabovlasnitstva (X -. VI élément à NE), scho znayshla vіdobrazhennya dans gretskomu eposі (Homer chanter "Іlіada" que "Robot i dnі" "Odіsseya" Gesіoda) des lois mіst-pouvoirs (donc zvanі Zakoni Lіkurga) polіtitsі de ekonomіchnіy (réforme de Solon, Pіsіstrata) svіdchit environ suspіlnih caractère perehіdny vіdnosin od générique tune up rabovlasnitskogo. Yakscho Pershi manifeste ekonomіchnoї oreillers starodavnіh grekіv zv'yazanі s іdealіzatsієyu harmonie communale, Gospodarstwa naturelle, zvelichuvannyam zemlerobstva puis Zgoda tronquée bіlsha uwagi pridіlyaєtsya puissance zemlevolodіnnya, privatnoї vlasnostі, l'esclavage, les campements selyanstva, rozvitku craft torgіvlі, trumpery obіgu.

Uyavlennya environ ekonomіchnu Dumka Starodavnoї Gretsії klasichnogo rabovlasnitskogo perіodu Daє Ekonomichna programa Perіkla (de bl 490. - 429 à NE) (V objet au NE.), Yaky LUV Perche stratège i kerіvnikom afіnskoї puissance dans le 444 - pp 429. à NE Perіkl lіkvіduvav pratique Mainova qualification, les frais de uvіv pour le premier service de vіyskovu Régnant zaprovadiv gromadskі robots scho données zarobіtok bіdnim, stvoryuvav kleruhії (colonies de vіyskovo-zemlerobskі) i kolonії, zaohochuvav torgіvlyu que l'artisanat. Іdeї de la nature boule vislovlenі fіlosofami Demokrіtom (bl 460 -.. 370 bl à NE) que Socrate (bl 470 -. 399 à NE). Donc, parler de Demokrіt primarnіst bagatstva, i oskіlki que Djé Bhagat, HTO zadovolnyaєtsya Malim ( "Il peut être bіdnim nazvati de HTO zadovoleny svoєyu doleyu" i "pas mozhna nazvati Bhagat de HTO pas zadovoleny tim, scho Got"). vlasnіst privée, vipravdovuvav esclavage, ale CCB de Vіn proti nadmіrnogo zrostannya zemlevolodіnnya e neobmezhenogo nagromadzhennya pennies. Socrate usyu ekonomіchnu dіyalnіst zv'yazuvav іz chesnotami morale, oskіlki pour les habitants zbagatіti, potrіbnі energіya, napoleglivіst, la piété, et pour les habitants des zberegti bagatstvo - strimanіst. Vіn takozh semblait sur vіdnosnіst bagatstva, zasudzhuvav pragnennya à profit, Radivoje THRIFT Buti i zadovolnyatisya Malim.

Dans Dobou zagostrennya superechnostey i Cob Creasy rabovlasnitskogo suspіlstva (IV v. NE) le rozkvіtu de Ekonomichna Dumka Starodavnoї Gretsії. Osnovnі іdeї davnogretskih mislitelіv Xénophon, Platon est le Arіstotelya uvіyshli à skarbnitsі ekonomіchnoї spadschini lyudstva.

Rechercher Xénophon de Svoї (de bl 430 -. 355/354 au NE) viklav bagatoh de se produire, des maux de tête de la yakih Je "Domostroï". Ils ont donné l'rabovlasnitskogo caractéristique Gospodarstwa. Le principal problème pour podolannya pritamannih tels nedolіkіv Gospodarstwa de Xénophon CCB Poshuk. Viznayuchi esclavage naturel i pravomіrnim Xénophon vistupav pour kolektivnі FORMES rabovolodіnnya takі yak, scho neytralіzuyut deyakі superechnostі rabovlasnitskogo frette. Rejoice de Vіn Let schodo polіpshennya organіzatsії Gospodarstwa th pіdvischennya produktivnostі rabskoї pratsі. Pour Tsogo, yak vіn reptile exigeant vikoristovuvati materіalnі stimulé e rіznomanіtnі zasobi vplivu «morale» sur rabіv scho Primus b їh pratsyuvati lіpshe. Xénophon a rozumіv protilezhnіst mіzh rozumovoyu i fіzichnoyu Pratzen, et vvazhav scho fіzichnoyu Prace labeur zaymatisya Rabbi (vikonavtsі), et (le kerіvnikam) des personnes nalezhat funktsії lucide th upravlіnnya.

Xénophon CCB prihilnikom Gospodarstwa naturel, yak bіlsh stіykogo e nadіynogo. Sіlske Gospodarstwa - tse, sur Yogo Dumka, nayvazhlivіsha Galuzo Economie ( "zemlerobstvo - Mère e goduvalnitsya vsіh profesіy"), et de l'artisanat vіn stavivsya dosit znevazhlivo. Vіn pas zalishiv sans uwagi i problemi inventaire penny vіdnosin s regarder autour de mozhlivіst їh vikoristannya pour zmіtsnennya Gospodarstwa naturel. Pour Xénophon un іz Perche zrozumіv vazhlivіst podіlu pratsі, viznavshi nécessaire dans spetsіalіzatsії virobnikіv sur vigotovlennі Pevnyi predmetіv. "Jasna rіch - écrit vіn - hto passer heure après obmezhenoyu avec un tel robot que zmozhe vikonuvati її yaknaylіpshe" * 6. la réception de téléphone mіzh de podіlom de Xénophon pratsі que l'analyse du marché du rozmіrami, protistavlyayuchi slaborozvinutomu podіlu pratsі dans Malih mіstechkah vіdnosno Visokiy rіven Yogo au grand mіstah.

* 6: {Xénophon. Cyropédie. - M., 1976. - S. 188.}

Mérite Xénophon Je déclaration au sujet de la podvіyne de puissance vikoristannya bonne - yak yak spozhivnoї tsіnnostі que mіnovoї. Ponyattya "tsіnnіst" vіn uzhivaє valeurs dvoh. Yak spozhivna vartіst "Je tsіnnіst Chimos bons" dépôts od discours korisnostі umіnnya les koristuvatisya. Vodnochase tsіnnіst rozglyadaєtsya yak zdatnіst rechі vimіnyuvatisya dans un autre rіch, tobto yak mіnova tsіnnіst (pour «ordre hto pas vmіє koristuvatisya flûte Yakscho vіn її vendre, Won - tsіnnіst; Yakscho vend pas, et son volodіtime - pas tsіnnіst"). Otzhe à sutі, іdetsya sur le produit Dvi de. Non Valeurs zaperechuyuchi pennies, Xénophon viznavav funktsіonuvannya їh effets de privation de yack i zasobu obіgu, zasudzhuyuchi lihvarstvo.

Platon (428/427-348/347 à NE) fіlosofskogo écrit bagato de tvorіv, sotsіalno-polіtichnogo que іnshogo zmіstu. Osnovnі créer, dans yakih vikladeno Yogo ekonomіchnі Look ( "Power" est la "Loi"), les questions relatives aux pouvoirs de prisvyacheno. Dans pratsі "Power" Plato viklav kontseptsіyu іdealnoї ses pouvoirs. Vihіdnoyu dans Yogo Dumka bula teoretichnіy pobudovі de ceux de puissance scho, yak skladaєtsya s Bhagat i bіdnih - tse, sur sutі, Dvi Powers: Puissance Bhagat i Puissance bіdnih. Nerіvnіst à Dumka Platon viplivaє іz samoї gens de la nature par le biais scho Yea nezdolannoyu. Contre la peau Lyudin Got oderzhuvati son vіdpovіdno de chastku à svoїh zdіbnostey, scho i Je justice. Zdіbnostі okremoї Helsinki Human Je obmezhenimi et її exigent - rіznomanіtnimi i navіt bezmezhnimi. Vіdtak postaє superechnіst mіzh exigent des gens i mozhlivostyami їh zadovolennya. Rozv'yazannya tsієї superechnostі Platon bachit dans utvorennі Mista (le mot "ville" dans "Power" de factualité de sinonіmom de Bulo th "suspіlstvo") tobto personnes ob'єdnannya, l'argent ne іsnuє podіl pratsі. Même podіl pratsі Platon Je les principes de base des puissances pobudovi que її base naturelle.

Vihodyachi s de rіznyatsya de scho personnes pour zdіbnostyami svoїmi, odnі leur s narodzhenі pour upravlіnnya, INSHI - pour le droit vіyskovoї et Rasht - pour zemlerobstva e artisanat, tronquée population de vіlne de Platon dans іdealnіy derzhavі trois Stani: fіlosofіv scho pouvoirs keruyut ; voїnіv, voyuvati poklikanih, puissance boroniti i ai chemin nіy; que zemlerobіv, remіsnikіv i torgovtsіv, tobto vsіh calme, HTO zaymaєtsya gospodarskoyu dіyalnіstyu. Rabi pas nalezhat zhodnogo sera: puer Oui tіlki znaryaddyam pratsі, yak zdatne govorito. Otzhe, le pіdstavoyu de podіl pratsі Platon Je pour sotsіalnogo podіlu suspіlstva. Fіlosofi e voїni à Dumka Platon, pas povinnі mère du vlasnostі, ils ont tous spіlnim Got Booty. Les habitants de Stani pourraient yaknaylіpshe pouvoirs keruvati i zahischati її, la puanteur de labeur Buti tsіlkovito vіlnimi od virobnichoї pratsі e materіalnih klopotіv. Zasobi іsnuvannya pour vischih stanіv Musial membre postachati du troisième camp, et takozh Rabbi.

Іz Tezi, la nature de scho personnes nadіleno neodnakovimi zdіbnostyami, viplivala neobhіdnіst zakrіpiti їh podіl pour zanyattyami. Personne Cutaneous de, Cher Platon, musit zaymatisya tієyu dіyalnіstyu, yak naybіlshe vіdpovіdaє її zdіbnostyam pas poєdnuyuchi її s іnshimi dіyalnostі vues. Sur Tse Got Booty est droite Derzhavna zaborona. la privation d'un type de pratsі Ale, Lyudin INSHI svoї exiger Mauger zadovolniti grâce à des produits obmіn. Unaslіdok Tsogo z'yavlyayutsya rinok, i torgіvlya groshі.

Viznayuchi neobhіdnіst torgіvlі, Platon, contre stavivsya neї Yak à droite, pas gіdnoї afіnskogo The Citizen. Vіdtak torgіvlyu treba zalishiti tіlki barbares іnozemtsyam. puissance Porushuyuchi torgіvlі cette marchandise-penny vіdnosin Plato Vislova Nadzvychaina sytuatsia vazhlivu (je ne tіlki pas svoєї Dobie) Dumka de ceux scho dans protsesі obmіnu vіdbuvaєtsya zrіvnyuvannya vsіh tovarіv i pue porіvnyannimi stayut, nezvazhayuchi à ces scho puent Yea rіznimi spozhivnimi vartostyami. Vodnochase Platon respecté, scho porіvnyuyutsya Flea Relief pour quelques centimes. Kategorіya vartostі dans Yogo s vіdsutnya. Groshі à Dumka mislitelya, potrіbnі pour obmіnu et labeur vikonuvati funktsії zasobu obіgu que mіri vartostі. Avant pennies funktsії yak biens, zasobu nagromadzhennya Plato stavivsya Wkra négativement CCU adversaire vente tovarіv en crédit GOSTR zasudzhuvav lihvarstvo. Taqiy Poglyad Platon torgіvlyu i groshі zumovleny Yogo prihilnіstyu à Gospodarstwa naturelle i rozumіnnyam de scho rozvitok torgovelnogo que lihvarskogo kapіtalu spriyav bi inventaire poshirennyu penny vіdnosin i rozkladu Gospodarstwa naturel.

Les «lois» __gVirt_NP_NNS_NNPS<__ puissances du projet ot Platon, de Ekonomichna organіzatsіya yakoї Bula bіlsh realіstichnoyu, lіpshe vіdpovіdala togochasnіy dobі. projet Ale Tsei sur Dumka Platon lui-même, Ziman privation ami Lieu porіvnyano s Yogo Perche puissances іdealnoї du projet. Maybutnya Puissance Plato petite Buti bi gospodarcho vіdokremlenoyu e samostіynoyu. Oskіlki nadmіrna kontsentratsіya zemlі mains vlasnikіv prizvela à zagostrennya sotsіalnih superechnostey Plato proponuvav neytralіzuvati її par rіvnomіrny rozpodіl zemlі.

Le caractère naturel gospodarsky poglyadіv Plato znayshov vіdobrazhennya à Yogo stavlennі à zemlerobstva yak nayvazhlivіshoї l'économie Direction, Basics ekonomіchnoї de Power, hoch vіn viznavav i vazhlivіst métier dans ekonomіchnomu zhittі pouvoirs. Torgіvlya, yack i ranіshe, ogoloshuvalasya zanyattyam nepochesnim.

Otzhe ont svoїh crée Platon de l'bagato іstorichno sposterezhen correctement pour sotsіalno-ekonomіchnoyu dіysnіstyu ancienne svitu th Vislova vazhlivі naukovі іdeї stosovno podіlu pratsі, obmіnu, pennies que їhnіh funktsіy, ekonomіchnoї rolі pouvoirs. Lorsque tsomu vіn zalishavsya zahisnikom agricole rabіv Gospodarstwa scho vikoristovuє perevazhno Prace naturel, znevazhlivo stavivsya à predstavnikіv torgovelno-lihvarskogo kapіtalu, nagromadzhuvachіv trumpery bagatstva scho rozkladayut hommes cardiaques façon suspіlny i.

Ekonomichna Dumka Starodavnoї Gretsії dosyagla svoєї passe au sommet de Arіstotelya (384-322 à NE) - nayvidatnіshogo mislitelya davnini. H Yogo Prace numérique scho ohoplyuyut nayrіznomanіtnіshі la Direction générale de la connaissance (fіlosofіyu, logіku, psihologіyu, etiku, polіtiku, fіziku, ekonomіku que іn.) Slіd nazvati "Polіtiku" i "Nіkomahovu etiku" dans yakih mіstyatsya mіrkuvannya s ekonomіchnih puissance. Arіstotel doslіdzhuvav bіlsh plus larges problèmes de ekonomіchnih colo-théorétique nіzh i Xénophon, Platon, i viyaviv bіlshu Glibin e origіnalnіst. Vihodyachi s de personnes scho potyag naturelle à spіlnogo Zhittya conduisent à utvorennya Rodin, Villages et i puissances Zgoda, Arіstotel, yack i Platon, projet cible "pouvoirs naylіpshoї." Les pouvoirs de Basics Sotsіalnoyu triment Buti gromadyani, SSMSC volodіyut richesse serednіy usіh "vlasnіstyu serednoyu, ale dostatnoyu" oskіlki d 'yaknaylіpshy avantages ". population Pouvoirs Je agriculteur, skotarі, remіsniki, torgovtsі, voїni, naymanі pratsіvniki que Rabbi. Naybіlsh privіleyovanimi i shanovanimi gromadyanami dіyachі et takozh de fіlosofi de Djé. Wuxia puissances terrestres podіlyaєtsya sur Dvi Chastain, on s yakih séjourne au volodіnnі et іnsha parrainée par l'État - en privé. Provіdnoyu galuzzyu Economie Arіstotel takozh Cher zemlerobstvo.

Basics virobnitstva à Dumka Arіstotelya, Got Booty Rabska Prace. Tacke tverdzhennya viplivalo s perekonannya fіlosofa scho Oui yavischem naturel esclavage. Pour Arіstotelem, panuvannya e pіdkorennya - tse lois unіversalny de la nature, neobhіdny pour "vzaєmnogo samozberezhennya" ( "deyakі іstoti rіznyatsya dans tіm vіdnoshennі scho s odnі les Nenach priznachenі à pіdleglostі et INSHI - à vladaryuvannya"). Stosovno suspіlstva Tse signifiait scho odnі personnes od Nature Je vіlnimi et іnshim sudilasya part rabіv, donc je Buti esclaves tіlki pas vrai, et deuxième korisno. Esclaves, pour Arіstotelem, triment Buti privation barbare, bo barbare i esclave de la nature svoєyu ponyattya totozhnі. Slavery Arіstotel zv'yazuvav іz podіlom pratsі sur rozumovu e fіzichnu: Rabbi - od la nature des gens Tse Ti mozhut vikonuvati privation robot fіzichnu et vіlnі - Ti, Yakima priznacheno doleyu zaymatisya rozumovoyu Prace. Navіt "remіsnik, Yaky poraєtsya colo nizkogo artisanat, est de rester dans stanі descho obmezhenogo esclavage." Vіlnі ce que je les scho Je te Stink sais pas pratsі fіzichnoї. Osnovnі bezposerednі virobniki - tse Rabbi. Vіdtak іsnuvannya le neobhіdnіstyu de l'esclavage Je. Rab Arіstotel rozglyadav yak "nadіlene znaryaddya âme." Et à travers le sujet de ceux scho Persha Rabbi Je, la base de la même puanteur stayut bagatstva th bunt Dzherelo Yogo zbіlshennya * 7.

* 7: {Aristote. Works. - Volume 4. - M., 1983. - pp 236, 377, 380, 384, 386, 401, 608}

Arіstotel rozrіznyav deux Vidi bagatstva: bagatstvo yak sukupnіst spozhivnih vartostey (naturel, іstinne bagatstvo) i bagatstvo pennies yak nakopichennya. Bagatstvo Perche esprit Got Mezhuyev, yakoyu Je spozhivannya. Bagatstvo, virazhene dans groshovіy formі pas Knows entre. Vіdpovіdno à Tsogo Arіstotel rozrіznyav ekonomіku i chrématistique. Pid avantages ekonomіkoyu vіn rozumіv Mistetstvo Nagybánya neobhіdnih pour Zhittya chi korisnih de maison et de takozh pour Power, Natural tobto gospodarsku dіyalnіst, zv'yazanu s virobnitstvom produktіv (spozhivnih vartostey). Vaughn inclus th obmіn (drіbnu torgіvlyu) dans les sillons, neobhіdnih pour zadovolennya nécessaires. Chrématistique Arіstotel nazivav Mistetstvo nazhivati ​​bagatstvo, ROBIT groshі. Tse dіyalnіst vinyatkovo dans sferі obіgu, spryamovana sur nakopichennya bagatstva formі en pennies (haute torgіvlya lihvarstvo i), de yack Oui, au Dumka Arіstotelya,. * 8 chrématistique Zasudzhuyuchi contre nature, vіn contre, rozumіv scho ekonomіka neminuche déménagement de chrématistique.

* 8: Il {lui-même avec. 392-393, 395.}

Rozmezhuvannya dvoh vidіv bagatstva et takozh protistavlennya naturelle Arіstotelya non-naturelle conduit à rozumіnnya podvіynogo bonnes valeurs. bénéfice cutané, écrit vіn, Mauger Buti vikoristane pour priznachennyam chi navpaki pas rang nalezhnim. Donc, sandalіyu mozhna vzuti abo skoristatisya elle pour obmіnu. Of I ceux i ceux pour Arіstotelem, vartostyami le sandalії de Djé. Prote vikoristannya sandalії pour obmіnu Je façon non naturelle її uzhivannya, plus naturel Arіstotel Cher privation bezposerednє spozhivannya "rechі pritamanne" takіy yak (yak sama spozhivnіy vartostі). Vodnochase spozhivnoyu vartіstyu bon pour Yogo Bude vlasnika i zdatnіst bonne obmіnyuvatisya sur les lots Autre bonne, tobto Yogo mіnova vartіst. côté Otzhe, Arіstotel, Vlasnyi, vіdkriv Dvi du produit.

Uvazhayuchi privation naturelle Ti ekonomіchnі vіdnosini, kotrі vіdpovіdayut Gospodarstwa naturel, i rozglyadayuchi inventaire groshovі vіdnosini neprirodnі de yak, mislitel davnogretsky, cependant, uniquement glibshe, nіzh Yogo poperedniki, doslіdiv tsі ostannі. Vіn de la scho exiger que les personnes єdine tsіle i zumovlyuyut obmіn i scho "yak sans obmіnu pas Bulo b ... vzaєmovіdnosin sans prirіvnyuvannya - obmіnu et sans porіvnyannostі -. Prirіvnyuvannya" pov'yazuyut * 9 Vislova Nadzvychaina sytuatsia vazhlivu Dumka environ prirіvnyuvannya e porіvnyannіst discours obmіnyuvanih Arіstotel contre pas viznachiv, scho robit sama їh tels. Vіn devine rechі rіznі scho Je en neporіvnyannimi printsipі, ale stayut Relief pour une telle misère, oskіlki tse diktuєtsya pratique nécessaire.

* 9: {Aristote. Works. - T. 4. - P. 156.}

mérites Bezperechnoyu Arіstotelya Je analіz zarodzhennya th rozvitku torgіvlі, іstorichnogo processus de transition odnієї formes torgіvlі en іnshu. Point Vihіdnim pour Arіstotelem, Bula mіnova torgіvlya, tobto bezposerednіy obmіn produit à produit, si mіnovі vіdnosini spochatku vinikli mіzh accouchement sіm'yami (communautés) et acier potіm rozvivatisya les vseredinі. Poshirennya mіnovoї torgіvlі postupovo conduit à pennies apparus, i mіnova torgіvlya peretvorilasya sur produits de base (un obіg des produits de base), de yack Yea, Vlasnyi, obmіnom Relief pour quelques centimes. Sur Dumka Arіstotelya, pennies viniknennya - neobhіdnіst, zumovlena rozvitkom torgіvlі. Groshі іsnuyut pour obmіnu zruchnostі. "Nenach zamіna nécessite pour spіlnoyu domovlenіstyu z'yavilasya pièce - écrit vіn. -... Coin nemovbi mіra, roblyachi rechі porіvnyannimi, prirіvnyuє "* 10. pennies funktsіyami naturelles Arіstotel vvazhav funktsії zasobu obіgu e mіri vartostі. En mіru pennies nagromadzhennya marque torgіvlya ont leur Cherga, peretvoryuєtsya sur la Grande torgіvlyu, yak nalezhit à chrématistique. Donc rang, dans svoєmu doslіdzhennі etapіv rozvitku torgіvlі Arіstotel montrant perehіd od formulaire T-T au formulaire T-T-T et G od neї à T-T. Arrêter former torgіvlі de groshі funktsіonuyut yak kapіtal, vіn GOSTR zasudzhuvav, yack i lihvarstvo.

* 10: {lui-même il de. 157.}

Dans tsіlomu Ekonomichna Dumka Starodavnoї Gretsії rozvivalasya spochatku rozkladu esprits de la communauté, viniknennya esclavage pіznіshe - Yogo e rozvitku crise. Тому в центрі уваги старогрецьких мислителів незмінно перебували проблеми рабовласництва, які вони розглядали, виходячи із соціальної, політичної та економічної ситуації того часу. Ті самі обставини зумовили й переважання в них натурально-господарського підходу до економічних питань. Щоправда, поглиблення суспільного поділу праці, пожвавлення ремесла й торгівлі зробили необхідними спеціальні дослідження переваг натурального й товарного господарства, різних сторін товарно-грошових відносин. Наукові досягнення давньогрецьких авторів зв'язані зі спробами теоретичного осмислення таких економічних процесів і явищ, як поділ праці, обмін, товар, гроші та ін., прагненням зрозуміти закони господарського життя.

Стародавній Рим виник у VIII ст. до н.е. як місто, а з кінцяIII ст. до н.е. до кінця V ст. н.е. був середземноморською державою. У результаті завойовницьких воєн Рим, поширивши своє панування на весь Апеннінський півострів і підкоривши майже всі тодішні держави Західної та Південно-Східної Європи, Північної Африки, Малої Азії та Переднього Сходу, перетворився на велетенську імперію. Могутність Стародавнього Риму зв'язано зі зміцненням і розквітом античного способу виробництва, за якого основними відносинами були відносини рабів і рабовласників. Ясна річ, що центральне місце серед соціально-економічних проблем Стародавнього Риму займали проблеми рабства й аграрні проблеми, особливо питання раціональної організації рабовласницьких господарств. Саме вони насамперед знайшли відображення в законах, аграрних проектах, спеціальних творах, які є важливими джерелами з історії економічної думки.

Трактат «Землеробство», написаний Марком Порцієм Катоном Старшим (234 — 149 до н.е.), узагальнює досвід і містить практичні рекомендації щодо ведення натурального рабовласницького господарства з певною ринковою орієнтацією. Катон, як і його грецькі попередники, уважав землеробство за найпочесніше й найшляхетніше заняття, дохід від якого «є найчистішим, найпевнішим і зовсім не породжує заздрощів». Зразкове господарство — це переважно самозабезпечуване натуральне господарство, власник якого купує лише те, чого не можна виробити у власному маєтку, а продає тільки надлишки. При цьому господар має якнайменше купувати і якнайбільше продавати. Для підвищення дохідності маєтків Катон дає поради щодо облаштування господарства, організації в ньому виробництва і праці рабів. Приміський маєток, наприклад, господар має облаштувати так, щоб він давав якнайбільший прибуток. Для того, щоб власник не робив зайвих витрат, Катон радить йому мати менше обладнання.*11 Не надаючи великого значення засобам виробництва, Катон, проте, виняткову увагу приділяє рабам і організації їхньої праці. Він радить суворо поводитися з рабами, карати за найменші провини, сіяти ворожнечу між ними, годувати та одягати їх залежно від того, як вони працюють і як поводяться, і в такий спосіб створювати стимули до сумлінної роботи та доброї поведінки. Кожен раб має дістати «урок», тобто певний обсяг конкретної роботи. Система «уроків» уможливлює господареві контроль за станом справ у маєтку. Безпосередньо наглядати за працею рабів мав раб-наглядач (вілік). Працюючи серед інших, він «буде знати, що в рабів на думці, і вони будуть ретельнішими в роботі»*12. Про виконання наказів вілік мав звітувати господареві, котрий сам мусив керувати всім маєтком. Крім рабів, Катон передбачав залучення до роботи в господарстві вільних громадян, зокрема половинщиків, але тільки як тимчасовий і допоміжний захід.

*11: {Див.: Катон М.П. Земледелие. — М.; Л., 1950. — С. 7, 8, 15.}

*12: {Див.: Катон М.П. Земледелие. — С. 11, 12.}

Позбавлення селян землі і концентрація її в руках великих землевласників зумовили необхідність проведення аграрних реформ. Опрацювання проектів таких реформ та їх втілення в життя зв'язані з іменами народних трибунів братів Гракхів — Тіберія (162—133 до н.е.) і Гая (153—121 до н.е.). Пропоновані ними реформи полягали, по-перше, у відновленні та зміцненні дрібного землеволодіння; по-друге, у поверненні пролетарів (зубожілих дрібних виробників) до господарської діяльності; по-третє, у обмеженні розмірів земельних ділянок, що можуть бути у розпорядженні одного господаря (однієї родини). 133 року до н.е. Тіберій Гракх виступив із законопроектом про земельну реформу, який передбачав обмеження користування державною ріллею одною тисячею югерів (близько 300 га) на родину, розподіл решти землі по 30 югерів (близько 9 га) серед безземельних та малоземельних громадян Риму. Запропонований проект було прийнято й частково здійснено. Навіть після вбивства Тіберія Гракха аграрна комісія продовжувала роботу, наділяючи селян землею. Молодший брат Тіберія — Гай відновив реалізацію аграрної реформи і здійснив іще низку реформ, спрямованих на зміцнення римської держави, припинення зубожіння селянства та запобігання пролетаризації римських громадян. Так, у Римі проводився продаж хліба з державних сховищ за низькими цінами, в Італії та на території Карфагена утворювались нові колонії, куди переселяли незаможних громадян. Проте 121 р. до н.е. Гая Гракха та його прихильників було вбито.

Пізніше аграрні проблеми досліджували такі представники економічної думки Стародавнього Риму, як Марк Теренцій Варрон (116 — 27 до н.е.) і Луцій Юній Модерат Колумелла (І ст. н. е.). У трактаті Варрона «Про сільське господарство» знайшло відображення зростання товарності рабовласницьких господарств та їх перетворення на господарства напівнатурального-напівтоварного типу. Називаючи дві цілі, досягнення яких мають прагнути землевласники — користь і задоволення, Варрон на перше місце ставить користь, тобто отримування доходу. З погляду дохідності він і розглядає питання організації рабовласницького господарства. На думку Варрона, дохідність маєтку визначається його агрокультурою, але передовсім — властивостями грунту, оскільки основна цінність господарства — земля. Водночас він визнавав залежність дохідності маєтку від його місцезнаходження. «Маєтки, поряд з якими є місця, куди зручно ввозити і продавати вироби свого господарства і звідки вигідно ввозити те, що потрібно для власного господарства, такі маєтки вже тільки через це є дохідними»*13, — писав він. Варрон, по суті, виокремлював два типи рабовласницького господарства: приміські маєтки та віддалені господарства. Визнаючи вплив ринку на організацію господарства, Варрон визнавав потребу його ринкової орієнтації, оскільки, з одного боку, власники маєтків змушені купувати навіть те, що вони самі виробляють, але в недостатній кількості, а з іншого — часом стає невигідно виробляти щось у власному господарстві, навіть коли це є можливим. Землеробство він пропонував поєднувати зі скотарством, прибутковість якого була тоді високою.

*13: {Варрон. Сельское хозяйство. — М.; Л., 1963. — С. 42.}

На погляди Варрона щодо використання в господарстві праці рабів безперечно вплинуло повстання Спартака. Хоч він і досі вважає рабів тільки «знаряддями, що говорять», та все ж радить рабовласникові не купувати багато рабів тієї самої національності, щоб вони не змовились між собою, і застосовувати гнучкіші методи примусу до праці, заохочуючи рабів матеріально та морально. Виходячи з низької продуктивності рабської праці, Варрон уважав, що вигідніше користуватися працею найманих працівників, особливо для обробітку великих сільськогосподарських угідь і в нездорових місцевостях, де велика смертність рабів могла б завдати їхньому власникові значних збитків.

Праця Луція Колумелли має таку саму назву «Про сільське господарство». Це своєрідний огляд стану античного сільського господарства в період кризи рабовласництва. На противагу твердженням, що занепад сільського господарства зумовлений погіршанням родючості землі та поганим кліматом, Колумелла головну причину цього занепаду справедливо бачить у недоліках господарювання, насамперед через недбале ставлення рабів до праці. Узагальнивши тогочасну сільськогосподарську практику, він запропонував цілу систему заходів для раціональнішої організації рабовласницького господарства. На його думку, велике, але погано оброблене поле дасть менше доходу, ніж маленька, але старанно оброблена ділянка. Добрий господар може зробити прибутковим будь-який клаптик землі, вирощуючи там саме те, для чого ця земля найбільше придатна.

Прагнучи розробити принципи ефективної організації праці рабів, Колумелла рекомендував запровадити поділ праці, її спеціалізацію, використання кваліфікованої рабської праці. Великого значення Колумелла надавав навіть характеру відносин між паном і рабами. Діапазон запропонованих ним засобів впливу на рабів був досить широким: від традиційної маєткової в'язниці до дружньої розмови і навіть жартів. Це, на думку Колумелли, мало сприяти зростанню продуктивності праці. Найважливіше, щоб маєтком особисто управляв суворий і досвідчений господар. З огляду на це Колумелла радив купувати приміські маєтки, щоб частіше там бувати. Власникам віддалених господарств він рекомендував здавати землю в оренду вільним колонам, оскільки на той час це вже стало вигіднішим, ніж використання рабів. Колумелла вважав, що власникові маєтку не слід часто міняти орендарів, ліпше залучати колонів, міцно прив'язаних до місця. Таким чином, твори Катона, Варрона й Колумелли є важливими літературними джерелами з аграрних проблем Стародавнього Риму. У них було відображено розвиток сільського господарства і зв'язану з ним еволюцію економічних поглядів римлян з питань організації рабовласницького господарства.

У І ст. n. е. у Римській імперії за умов глибокої економічної, політичної й моральної кризи суспільства виникло християнство. Воно увібрало в себе чимало елементів східних релігій (зокрема іудаїзму) і античних філософських течій. Хоча раннє християнство спочатку було релігією гноблених і гнаних, однак воно не було орієнтоване на певний боговибраний народ, соціальну групу або клас. Воно було звернене до всіх людей, до всіх, хто вірив у божественного Спасителя, в Христа. Ранньому християнству належить заслуга першої постановки питання про рівність людей. Рівність людей перед Богом виступає як основний вид рівності, від котрого всі інші види є похідними. Засуджується соціальна нерівність, зокрема, поділ людей на бідних та багатих. Багатство розглядається як «корінь усього злого». Люди повинні ставитися один до одного справедливо. З ідеєю рівності міцно зв'язаний принцип загального обов'язку працювати. Оскільки праця є основою життя людей, розподіл має здійснюватися за працею. Гостро засуджується лихварство і стягнення процента за позичку.

Яскравим виразником економічних поглядів раннього християнства був відомий християнський теолог Августин Блаженний (354 — 430). Він проповідував необхідність праці для всіх, говорив, що, створивши світ, Бог звелів людині працювати, і посилався на слова апостола Павла: «Як хтось не хоче працювати, хай і не їсть». При цьому дуже важливо, що фізичну працю Августин уважав такою ж почесною, як і працю розумову. Роботу коваля, будівельника, шевця він називав «чистим і чесним ремеслом». Але понад усе Августин поважав роботу на землі. Він називав землеробство «найчистішим серед усіх мистецтв». До торгівлі в Августина ставлення було зовсім інше. На його думку, мета купця — «дешево купити і дорого продати». Августин уважав це очевидною вадою і засуджував. Проти рабства він не виступав. Завдання церкви, на його думку, полягало не в тім, щоб звільнити рабів, а щоб зробити їх добрими. Узагалі раннє християнство як релігія знедолених, безправних і гноблених втілювало мрії про рівність і справедливість, про чесне, трудове життя.

Таким чином, економічну думку античного світу слід розглядати, з одного боку, як продукт особливої історичної доби, а з іншого — як низку ідей, що набули розвитку в наступні періоди та увійшли до золотого фонду економічної науки. Важливим досягненням античної економічної думки є з'ясування принципів натурального й окремих елементів товарного господарства. У центрі римської економічної думки завжди стояли питання організації рабовласницького господарства та управління ним. Серед проблем, відображених у творах античних авторів, основною була проблема рабства. У тлумаченні рабства економічна думка античності еволюціонувала від розуміння його як природного явища до критики й визнання загальної рівності людей (в ідеях раннього християнства).