principal économie politique Istoria ekonomіchnih scientifiques - Kornіychuk LY

Istoria ekonomіchnih scientifiques - Kornіychuk LY

4. Sotsіalіsti-asotsіatsіonіsti Charles Fur'є i Robert Owen

Fur'є Charles (1772-1837) dans narodivsya Bezansonі dans rodinі kupetskіy. Fur'є, yack i Yogo Batko, les marchands de CCB torguvav de biens Lіonі kolonіalnimi. Pour chasіv Velikoї frantsuzkoї revolyutsії Fur'є vtrativ svoє je suis naynyavsya Main à іnshogo marchands.

Plus z 1799 r système svoєyu Fur'є Pocha., Ale Yogo Le Prace "Teorіya chotiroh ruhіv i zagalnih longueur" basic z'yavilasya privation en 1808 p. 1828 roche viyshov "Treatise sur les ménages i zemlerobsku asotsіatsії" (dans d'autres vidannі 1838 p -. "Teorіya vsesvіtnoї єdnostі"). 1828 rock - "Novi Promyslova i suspіlny World" 1835 - articles dvotomna zbіrka "false promislovіst, rozdroblena, vіdrazliva, brehliva, i protiotruta - Nature promislovіst, zlagodzhena, privabliva" Où l'argent ne vіdobrazheno osnovnі Yogo ekonomіchnі voir.

zmіstom principal Yogo Prace Je іdeya sotsіalnoї garmonії scho privation dans mozhliva suspіlstvі, pobudovanomu dans th rіvnostі de embuscades. Vіn stavivsya négativement à revolyutsіy, SSMSC "grabuyut Bhagat, les habitants zbagatiti іntriganіv" Ale sur Yogo Dumka, kapіtalіzm, yakogo base très dur vlasnіst privé scho konkurentsіyu porodzhuє, anarhіyu i sotsіalnu nerіvnіst, potrebuє obov'yazkovogo reformuvannya.

Vihіd vіn bachit dans zaprovadzhennі suspіlnoї vlasnostі sur zasobi virobnitstva.

méthode doslіdzhennya. Kontseptsіya Fur'є - dvoїsta. W un côté, vіn vihodit dans svoїh kontseptsіyah s nіbito postіynoї i nezmіnnoї "Helsinki Human Nature." W іnshogo - Regardez Fur'є proynyatі іstorizmom fente bіlshe, nіzh Rechercher Saint Sіmona: dans doktrinі Fur'є іdeya rozvitku suspіlstva i Yogo genetichnogo formes Progreso zaymaє odne s klyuchovih mіsts. Saint Sіmon podіlyaє іstorіyu suspіlstva sur organіchny que la criticité perіodi, Fur'є yde Dali: pour Demba kapіtalіzm - privation s numériques seuls i nіyak déjà pas arrêter la phase, s tranquille, scho їh proyshlo lyudstvo sur svoєmu Dovgy іstorichnomu grande route.

La base perіodizatsії іstorichnogo rozvitku Fur'є bere rіven rozvitku promislovostі. Vіn régime de proponuє, scho pour yogo'll voir exactement dosit vіdobrazhaє ekonomіchny rozvitok lyudstva. Uves poperednіy hіd іstorії lyudskogo suspіlstva vіn podіlyaє sur Vier le rozvitku: dikіst, le patriarcat, la barbarie i tsivіlіzatsіyu.

Origіnalnim Je vchennya Fur'є environ zmіshanі perіodi, nazvanі "gіbridami" lui. Gіbridi utvoryuyutsya dans rezultatі vplivu narodіv bіlsh visokoї culture sur les gens, scho debout nizhchomu schablі rozvitku. Fur'є іlyustruє tse sur prikladі Ottomanskoї іmperії, yak bagato zapozichila dans єvropeytsіv, ale vodnochase zberegla Cheema Svoge, samobutnogo.

Toutefois, aucun OAO Tout gіbridi pour vpliv narodіv bіlsh visokoї culture positive, souvent Fur'є, Je sur la culture de la buvaє des peuples pour ostannіh gliboko shkіdlivim i navіt zgubnim. Vіn polemіzuє іz zahisnikami kolonіalnoї polіtiki i vkazuє à «kolo vicieux» nezdolannih i vіchno vіdnovlyuvanih superechnostey scho lui ruhaєtsya suspіlstvo, zavzhdi dosyagayuchi rezultatіv, protilezhnih note yakih vono pragne.

Spirayuchis sur la méthode іstorichny doslіdzhennya, Fur'є robit visnovok, scho dans le іsnuyut de la peau (à bіlshіy abo menshіy mіrі) RISS, zapozichenі s passé abo maybutnіh perіodіv. Tom kombіnuyuchi їh peut svіdomo formuvati suspіlstvo.

Іnshim narіzhnim roche Yogo sotsіalnoї kontseptsії Je vchennya sur Helsinki nature humaine, yak Fur'є viklav ont teorії donc zvanіy accro. Pristrastі perebuvayut dans pevnіy vіdpovіdnostі mіzh eux-mêmes ont garmonії pevnіy. Ale dans tsivіlіzovanomu (kapіtalіstichnomu) suspіlstvі pristrastі dіyut chaotique i contribuer à Demba bezladdya. Natural line-item dans l'ordre Got maybutnomu i bude privation mozhlivim todі, si zmіnu tsivіlіzatsії Come Novi, garmonіchny façon suspіlny.

Іz samoї Helsinki Human Nature viplivaє nécessitent au znischennі konkurentsії i nalagodzhennі organіzovanogo virobnitstva, plus tіlki todі pristrastі propulsera, scho e tsementuє regulyuє tous suspіlnu dіyalnіst. Tіlki Tsey chemin zmozhe zrobiti Prace privablivoyu.

Privabliva Prace - Fur'є Basic System. Le soi-Rank tsivіlіzovanih suspіlstvah si l'auto yack i ai varvarskih chi rabovlasnitskih, Prace zalishaєtsya vіdrazlivoyu. Personne de privation pratsyuє par le primus, namagannya zadovolniti vlasnі Loisirs Abo par zagrozu bіdnostі. Fur'є camp de vvazhaє sorcière prirodі Helsinki Human, Yaky primushuє її pratsyuvati. Pour nayavnostі zabezpechenogo cutanée mіnіmumu zasobіv à іsnuvannya Prace vtrachaє svіy caractère primusovy. le temple de Asotsіatsіyovane virobnitstvo rіvnem podіlu pratsі Dusty zmogu cutanée Know Localisation sobі pour zdіbnostyami.

Fur'є stverdzhuє scho asotsіatsії - chemin suspіlny єdiny à yakogo іz torchis cible Lyudin.

Koristuyuchis méthode svoїm Fur'є apporter, scho i neobhіdno mozhlivo stvoriti suspіlnі vіdnosini, SSMSC vіdpovіdatimut vimogam lyudskoї Nature, tobto vstanoviti sotsіalnu garmonіyu. Lyudin pour svoєyu par nature zavzhdi prêt à Tsogo, neobhіdno privation її organіzuvati.

Feature kapіtalіzmu. Kapіtalіzm temps s i patrіarhatom barbarie Fur'є vіdnosit à tієї Epoch, promislovіst yakoї harakterizuєtsya yak sorcière lyudinі.

Doslіdzhuyuchi kapіtalіzm, Fur'є zvertaєtsya souvent obіgu sphérique. Yakscho merkantilіsti Dzherelo zbagachennya bachili dans obіgu en torgіvlі puis Fur'є skhilny bachiti dans torgіvlі Dzherelo vsіh porokіv suspіlstva. Dans Yogo Dumka, torgovelny kapіtal - tse provіdna kapіtalu forme. L'essence de superechnostey tretoї Fazi tsivіlіzatsії - kapіtalіzmu, polyagaє borotbі mіzh virobnikami i commerçants. Fur'є ob'єdnuє fabrikantіv i robіtnikіv dans une seule classe, oskіlki puent Yea ob'єktom ekspluatatsії agentіv obіgu, tobto torgovtsіv que bankіrіv.

Harakterizuyuchi tsivіlіzatsіyu, Fur'є nagoloshuє sur rolі Virob-nitstva. Vіn uvazhaє scho Yogo rozdroblenіst zumovlena Formulaire vlasnostі, j'ai un Cherga, Yea cause de panuvannya torgіvlі. Pid rozdroblenіstyu vіn rozumіє pas drіbnomasshtabne virobnitstvo et navpaki, kapіtalіstichny sposіb virobnitstva pour yakogo vіdbuvaєtsya rozporoshennya suspіlnogo virobnitstva mіzh okremimi individus. Même s Tsogo vіn robit visnovok environ anarhії neminuchіst, crise, bezrobіttya.

Kapіtalіstichna іndustrіalіzatsіya à Dumka Fur'є, pogliblyuє antagonіzm mіzh іnteresami іndivіduuma e collectifs. Іndustrіyu kapіtalіstichnogo suspіlstva vіn nazivaє "antisotsіalnoyu" tobto avec un tel scho pas apporter suspіlstvu koristі. Won Je le résultat vіlnoї konkurentsії i monopolіzatsії la cause. Monopolіzatsіya virobnitstva ont leur Cherga, produit généralement plus suspіlstva de rozsharuvannya, zubozhіnnya bіlshostі crise ekonomіchnih de la population.

Fur'є formulyuє tsіlkom logіchne pour Svoge heure vchennya environ kontsentratsіyu que tsentralіzatsіyu virobnitstva, stverdzhuyuchi scho troisième phase tsivіlіzatsії rozvivaєtsya par vitiskannya drіbnih i serednіh des entreprises e grande naybіlshimi et takozh par zlittya kapіtalіv unaslіdok organіzatsії aktsіonernih tovaristv. Vіn robit visnovok scho rozvitok kontsentratsії i tsentralіzatsії prizvede à novoї Fazi, yak vіn nazivaє "Promyslova abo torgovelnim feodalіzmom" tobto à panuvannya ob'єdnanogo fіnansovogo kapіtalu sur usіm suspіlstvom. Tim se formuyutsya peredumovi transformatsії suspіlstva, Yogo korporatizatsіya scho pіdstavi zabezpechuє pour ususpіlnennya vlasnostі, viniknennya asotsіatsіy. Zagibel kapіtalіstichnoї tsivіlіzatsії Fur'є rozglyadaє yak nevіdvorotny naslіdok dії loi sotsіalnogo Progreso.

manière suspіlny Maybutnіy. Sam Fur'є bunt zdobutkom Svoge CREATIVE Zhittya vvazhav vіdkrittya novoї FORMES organіzatsії suspіlstva - asotsіatsії, yak vіn nazivav Sotsіalnoyu Garmonієyu.

Pervin gospodarskoyu odinitseyu asotsіatsії pour Fur'є, Je phalange. Pour neї harakternі suspіlna forme virobnitstva sur pіdstavі spіlnoї vlasnostі que rozpodіl vіdpovіdno à vnesku peau de virobnitstvo. Phalanx zaymaє plat blizko odnієї kvadratnoї milі i skladaєtsya 1500 osіb de priblizno. Gospodarskoyu Basics phalange Je agrovirobnitstvo en rіznih Yogo espèce s Surtout à uhilom bіk zemlerobstva i sadіvnitstva. Rіznі Vidi promislovostі Je privation pіdsobnimi promislami pour sіlskogo Gospodarstwa.

Prote phalange Fur'є - Tse est non seulement la coopération, de yack peredbachaє podіl pratsі i spetsіalіzatsіyu. schos Tse sur zrazok aktsіonernogo tovaristva, ale Chastain vitrat phalange stanovlyat vitrati sur suspіlnі exigent - vihovannya dіtey, utrimannya Kindergarten doshkіlnih zakladіv que shkіl.

Otzhe, gospodarsku nouveau système suspіlstva vіn bachiv yak sukupnіst okremih, ekonomіchno vіdosoblenih odinits - phalanges, Hoca e pіdkreslyuvav, scho pour zagalnosuspіlnih velikomasshtabnih robіt seront stvoryuvatis mіzhfalangovі "promislovі armії".

Basics Ekonomіchnoyu maybutnogo frette Fur'є vvazhaє suspіlnu vlasnіst sur zasobi virobnitstva, ale traktuє її dosit origіnalno. embuscades régnants organіzatsії suspіlstva vіn postupaєtsya sur korist perebuvatimut scho ob'єdnan se mіzh en marque vіdnosinah. Vlasnіst ususpіlnyuєtsya aucun pouvoir et tovaristvami okremimi - phalanges, SSMSC i stayut réel vlasnikami. Ale i dans Phalanges Fur'є zberіgaєtsya vlasnіst est privé. Vaughn viznachaє proportsії rozpodіlu produit Hoch i ne vplivaє pas sur virobnitstvo funktsіonuє scho dans formі suspіlnіy. Hazyaїnom virobnitstva entière Je collective de la phalange, vіn upravlyaє virobnitstvom, planuє spіlnu dіyalnіst.

Rozpodіl zdіysnyuєtsya vіdpovіdno à vnesku peau, cuir otrimuє son pributkіv de chastku sur zrazok de yak tse robitsya dans aktsіonernomu tovaristvі. Kapіtalіst de la vinagorodu pour kapіtal, utіleny en aktsіyah. Fur'є vpevneny scho produktivnіst pratsі dans asotsіatsії bude nastіlki temple, cuir scho matim zaoschadzhennya, SSMSC sera іnvestovanі et Otzhe, davatimut droit à otrimannya pributku. Vіdtak vlasnikami en falanzі ne tіlki bagatі, vlasnіst matimut usі.

Ale rozmіr dohodіv viznachatimetsya pas une privation chastkoyu Lane іndivіda dans vlasnostі spіlnіy et second kіlkіstyu vitrachenoї lui pratsі, Yogo e zdіbnostyami talent. Dans Fur'є rozpodіl pributku vіdbuvaєtsya pour kapіtalom, Prace i talent. Tacke traktuvannya rozpodіlu Got Surtout zmіst: namagayuchis obgruntuvati svіy pіdhіd au problème de la justice rozpodіlu, Fur'є zaluchaє à Tsogo virobnitstva factorisation. Viznachivshi proportsії rozpodіlu produit spіvvіdnoshennі 5: 4: 3 (vіdpovіdno à chastok pratsі, kapіtalu e talents virobnitstvі) Note Fur'є par daє suspіlnu otsіnku znachuschostі peau s Tsikh faktorіv.

robіtnikіv Naiman dans falanzі pas bude, Bude pas payer la deuxième zarobіtnoї. pripuskayut Fur'є, scho e Yakscho pas OAO tout, puis perevazhna masa chlenіv phalange matim chastku dans pributku, KOTRA viznachatimetsya vodnochase Prace i, i kapіtalom, i talent (connaissances). Krіm de chastina spіlnogo pributku vіdrahovuvatimetsya fonds suspіlnogo spozhivannya, zabezpechuyuchi garantovany rіven dohodіv.

Juste rozpodіl Zroby Prace privablivoyu pour vsіh.

Fur'є fermement perekonany dans perevagah vіlnoї pratsі. Vіn apporter, scho bude produktivnіst її nevimіrno vischoyu, i scho dans bude asotsіatsії povnіstyu znischeno bіdnіst. Ne pas de phalanges de privation materіalnі stimulé à pratsі et deuxième moralnі, organіzovuvatimutsya zmagannya. Zavdyaki svіdomostі i Visoko rіvnyu produktivnostі pratsі à Dumka Fur'є, bude dosyagnuto suspіlnoї rіvnostі, yak yak vіn rozumіє rіvnіst stosovno zasobіv virobnitstva.

Shlyakhov transition vers une nouvelle frette suspіlnogo. rushіynoyu principale ième puissance de organіzuyuchoyu suspіlstva Fur'є vvazhaє fort Vlad, yack sur perіod formuvannya nouvelle bude suspіlstva sur Yogo Dumka, puissance reprezentuvati. Même robіtnikіv Puissance Primus i kapіtalіstіv à spіlnih Loi raisonnablement іz transformuvannya suspіlstva, spriyatime organіzatsії phalanges. pouvoirs résiduels Spryamovuyucha rôle de formuvannyam phalanges postupovo vіdіmre, fort Vlad ale dans Phalanges zberіgatimetsya.

Costa sur les phalanges de formuvannya sera-kapіtalіsti aktsіoneri phalanges.

Sur Dumka Fur'є, h heure svіtove tronquée Gospodarstwa peretvoritsya phalanges sur le système.

Fur'є pas bachiv mozhlivostі odrazu pobuduvati Svit Garmonії. Vіn peredbachav іsnuvannya perehіdnogo perіodu, Yaky nazivav garantizmom, si cutanée garantuvatimetsya prozhitkovy mіnіmum, nezalezhnіst que le confort tobto mayzhe tout scho devenir sujet Turbota robіtnichogo zakonodavstva.

Phalanx Fur'є - tse seredovische spriyatlive, de mère OAO des gens Tous les esprits pour pratsі th usebіchnogo rozvitku. Idem pour scho Won pas dotrimuєtsya komunіstichnih printsipіv, krіm one - spozhivannya suspіlnogo - Won Mauger Pourquoi priynyatnoyu pour la forme vsіh de gospodarskoyu.

Programa scho petit pour metі pas eksproprіatsіyu vlasnostі et її kooperuvannya forme de yak ususpіlnennya i znischennya naymanoї pratsі pas Borotba klasіv et asotsіatsіyu talent pratsі th kapіtalu, yak propovіduvala réconciliation antagonіstichnih іnteresіv kapіtalіsta que robіtnika, virobnika i spozhivacha créancier i borzhnika, poєdnuyuchi їh dans odnіy osobі - taka programa th spravdі privertala uwagi bagatoh suchasnikіv Fur'є.

Sered uchnіv i poslіdovnikіv Fur'є naybіlsh vіdomі Konsіderan i Pass.

Viktor Konsіderan un CCU s naypalkіshih propagandistіv fur'єrizmu i dans svoїy "doktrinі Sotsіalnіy" donnant naylіpshy système viklad de tsієї. Vіn navіt robiv sprobi realіzuvati її sur praktitsі dans Ameritsі. Pid heure revolyutsії 1848 p. a agi comme s éteint, scho Pevnyi mіroyu peredaє sont fur'єrizmu - "le droit de Prace" yak "détient la deuxième vlasnostі neobhіdna de kompensatsіya pour le droit."

André Godin vіdomy zavdyaki la pratique vtіlennyu lui іdeї Fur'є dans Zhittya - stvorennyu célèbre famіlіstera - Promyslova hypothécaire Où l'argent ne robіtniki a pris le destin collectif tіlki ont pas virobnitstvі et à quelques minutes de pributkіv rozpodіlі. Au Costa famіlіstera Bulo zbudovano kіlka grande budinkіv de zhitlovih pour robіtnikіv, écoles, pritulki pour bіdnih, théâtre navіt i kooperativnі boutique.

Teorіya Fur'є Kolis petite prihilnikіv de bagato, i gagné doteper poznachaєtsya sur rіznomanіtnih solіdaristskih reformіstskih suspіlstva modèles.

Robert Owen (1771 - 1858) dans narodivsya rodinі drіbnogo remіsnika ont mince anglіyskomu mіstechku Newtown. Pіslya zakіnchennya pochatkovoї école, semirіchnomu vіtsі, pomіchnikom staє tuteur Pichet propovіdі sur relіgіynі ceux renommée sobі zazhivshi du «petit prêtre». A 9 rokіv pochinaє pratsyuvati dans torgіvlі de protyagom huit rokіv passer Way Vendeur à un grand gestionnaires de centres commerciaux. vіdkrivaє les filatures de Zgoda, de viyavlyaє neabiyakі organіzatorskі zdіbnostі. 1794 p. Owen staє aktsіonerom kompanії "Charleston Tvіst i K °», yak Bulo zasnovano naystarіshimi londonskimi e manchesterskimi fіrmami, i ocholyuє pravlіnnya tovaristva.

1800, p. Owen kupuє sur chotirma les filatures de selishte kordonі Shotlandії e Anglії usine Lenark i stvoryuє zrazkovu kolonіyu, zavdyaki yakіy staє vіdomim dans vsomu svіtі. Dіyalnіst Owen à New Lenarku podіlyaєtsya deux perіodi: organіzatsіya zrazkovogo Promyslova tovaristva - culture kolonії visokoї st temple rіvnya produktivnostі pratsі que suspіlno-reformatorska dіyalnіst, si vіn namagavsya її uspіhi poshiriti tout suspіlstvo. Autres perіod CCB nevdalim, i 1824 p. Owen vіd'їzdit aux États-Unis, il y a des habitants plan de svіy realіzuvati kooperativnoї énorme. W tsієyu metoyu 1825 p. vіn kupuє 30 tis. akrіv i budіvlyami zasnovuє sіlskogospodarske tovaristvo "New Garmonіya" s zemlі temps. Vono proіsnuvalo privation de trois Rocky.

Pіslya Povernennya à Anglії Owen znovu zaymaєtsya suspіlno-reformatorskoyu dіyalnіstyu, spodіvayuchis pas uryadovі en jeu, et profspіlkovy ruh. Commerce yunіoni vіn proponuє peretvoriti sur ob'єdnannya virobnikіv pour organіzatsії des communautés coopératives, rozroblyaє Plagne organіzatsії "Velikoї natsіonalnoї ob'єdnanoї spіlki virobnitstv" i "juste obmіnu Bank", scho pour Yogo Dumka, pourrait b pourquoi devrait virіshalnim étape à reorganіzatsії suspіlstva.

En 1832 zhovtnі p. dans les funktsіonuvati Londonі de ouenіvsky "Natsіonalny banque juste obmіnu pratsі" et 1833 p. dans Bіrmіngemі Yogo fіlіya, SSMSC koristuvalis uspіhom Doty, docks їhnoyu dіyalnіstyu keruvav Owen lui-même. Deux pіslya Rocky de yak Owen droit de od, arrogant effondrement bancaire. 1834 p. CCB tournant dans zhittі, dіyalnostі que tvorchostі Owen. Hoch vіn vécu іsche 24 prophètes, mais pas trimavsya ostoron tіlki od robіtnichogo Ruhu et th od large sotsіalnih ruhіv uzagalі. Postupovo ouenіzm peretvorivsya à Sotho theoreticity vchennya.

Osnovnі pratsі Owen: " A propos de formuvannya lyudskogo nature" (1813), "Dopovіd Lenark County" (1820), "Système de promislovoї à propos de vpliv Zauvazhennya" (1815), "Viklad ratsіonalnoї Sistemi suspіlstva" (1830). Vіn Je auteur du projet de loi, les usines et pіslya 1834 p. magazine vidavati pochinaє Où l'argent ne propaguє єvangelіstske vchennya que Pichet pratsі sur ces moralі, s yakih bunt Je "Novi Moral World" (1845).

Robert Owen CCB odnochasno théoricien i, i praticien. vistupav Vіn pour stvorennya nouvelle suspіlstva for Relief prosvіtitelstva e zakonodavstva.

La base de Yogo prog système theoreticity très dur provіdnoyu іdeєyu yakoї Je formuvannya sotsіalnogo seredovischa, spriyatlivogo pour pratsі efektivnoї que vsebіchnogo rozvitku Helsinki Human. Оуен проголошує, що людина — продукт середовища і що змінити її можна, лише змінивши середовище, в якому вона існує. Це одна з головних ідей теорії та практики Оуена.

Під середовищем він розуміє суспільно-економічні відносини, що впливають на поведінку людини. Основними складовими суспільного середовища, за Оуеном, є інституціональні (ідеологія, мораль, право, освіта) та економічні компоненти. Він уважає, що функції з формування нового середовища має взяти на себе держава, силою своєї влади спонукаючи до створення прогресивних інституціональних і економічних форм.

Оуен запевняє, що за допомогою виховання та законодавства, яке відповідає названим ним принципам, можна створити нове суспільство, позбавлене будь-яких проблем. З цією метою з власної ініціативи він створює спілки банкірів та підприємців, проводить з ними «виховну роботу», закликаючи до свідомої перебудови соціального середовища, але, звичайно, зазнає тільки поразки.

У поняття соціального середовища він включає й економічні основи організації суспільного виробництва. Оуен стверджує, що для перебудови економічного середовища потрібно насамперед знищити приватну власність і прибуток, забезпечити еквівалентний обмін товарами за їхньою вартістю, замінити гроші «бонами праці», що стануть справжнім еквівалентом цінності.

Оуен намагається теоретично обгрунтувати структуру прогресивної економічної системи майбутнього. Він виходить з аналізу суперечностей господарської системи капіталізму і, слушно (в цілому) визначивши їхню природу, наголошує, що формування нового економічного середовища полягає в тім, щоб позбутись цих суперечностей, ліквідувавши їхню основу — приватну власність.

Характеристика капіталізму. Вихідним пунктом аналізу капіталізму для Оуена була англійська фабрична система, що утворилась у результаті промислового перевороту. Він уважав її досить досконалою і такою, що могла б існувати автономно, поза існуючою системою економічних відносин, бо вона створює належні умови для раціональної організації праці, високого рівня її продуктивності і формування свідомого ставлення до неї.

Капіталістичне середовище перешкоджає раціональному поєднанню виробників та засобів виробництва в межах фабричної системи, раціональному розподілу факторів виробництва та продуктів праці.

Критикуючи капіталізм, Оуен характеризує його як нераціональну систему, що породжує суперечності, злидні, нові форми рабства та війни.

Причиною недоліків капіталізму він уважає приватну власність, релігію та шлюб, освячений церквою.

Оуен виступає проти будь-яких форм приватної власності, оскільки бачить у ній першопричину всіх проблем капіталізму — криз, безробіття та злиднів.

Приватна власність зумовлює приватнокапіталістичну форму розподілу, що уособлюється в праві власника визначати рівень прибутків і тим самим підривати основи матеріальних стимулів до праці. Оуен доводить це, посилаючись на дію закону вартості.

Оуен визначає вартість по-рікардіанському, тобто працею, витраченою на виробництво товару, а не тією працею, що купується на товар. Він заперечує думку Сміта, що з нагромадженням капіталу і приватної власності на землю продукт праці розподіляється між трьома класами суспільства, а тому вартість визначається доходами. Оуен погоджується зі Смітом, що закон вартості за капіталізму порушується, але не вважає такі порушення нормальними. На думку Оуена, їхнім наслідком є швидке розшарування суспільства та зниження «ціни праці», що зменшує купівельну спроможність робітників і звужує ринок збуту. У «Доповіді графству Ленарк» він пише, що сучасний устрій суспільства не дає робітникові належної винагороди за його працю і внаслідок цього всі ринки виявляються недостатніми. Звідси випливає і невідповідність між пропозицією та попитом.

Оуен один із перших зробив соціалістичні висновки з рікардіанської теорії вартості. Для Оуена конкуренція і прибуток є двома сторонами того самого явища — виробництва, приватного за характером. Капіталізм базується на прагненні отримання прибутку. Прибуток Оуен трактує як результат несправедливого обміну, додаток до ціни. Він є причиною економічних криз надвиробництва, або, скоріше, недоспоживання, оскільки через нього робітник не може придбати продукт власної праці і, отже, спожити еквівалент того, що виробив. Оуен вимагав ліквідації нетрудових прибутків.

Гроші є другим недоліком капіталізму, вони спотворюють обмін і розподіл. Оуен твердить, що гроші є знаряддям прибутку. Завдяки грошам прагнення прибутку підкоряє собі обмін, і аномальний продаж товару за ціною вищою ніж його вартість стає можливим. Тому потрібно ліквідувати гроші.

У поясненні криз Оуен виходив також з індустріалізації виробництва: машинне виробництво сприяє розширенню пропозиції, але породжує безробіття і скорочення попиту. Оуен стверджував, що нова промислова система може існувати і без капіталістів. На підставі рівня розвитку техніки після промислової революції він робив висновок про те, що можна створити таку досконалу організацію виробництва й розподілу, яка б не зазнавала криз.

Релігію Оуен уважає третім недоліком існуючого суспільного ладу, оскільки вона не виконує функцій виховання нової людини, суперечить принципам суспільної справедливості, закріплює нерівність як моральний закон. Шлюб, освячений церквою, — одна з форм рабства, причому постійного, оскільки його не можна скасувати в межах релігійного законодавства. Він посягає на свободу особистості, суперечить людській природі.

Оуен вказує на скороминущий характер капіталізму. Він розуміє, що в межах капіталістичної системи вирішення цих проблем неможливе, але вважає, що шлях до трансформування капіталізму в соціалістичне суспільство полягає у свідомому створенні умов, за яких вартість і справді визначалася б витраченою працею, гроші були б непотрібні, а машина служила б людині.

Шляхи реформування капіталізму. Створення соціального середовища — провідна ідея усіх практичних заходів Оуена. Сприяння у здійсненні цієї ідеї він очікував то від хазяїв, то від держави, то від кооперації. Виховання через асоціацію, що об'єднується на підставі економічного кооперування праці, рівноправної участі у виробництві й розподілі, Оуен оголосив наріжним каменем своєї доктрини.

Оуен-реформатор . На фабриці Оуена (Нью-Ленарк) було створено майже всі інститути соціалістичного суспільства: житло для робітників, дитсадки, їдальні, фабрично-заводські крамниці, ощадні каси і т. п.

Крім того, він на півстоліття випередив фабричне законодавство: зменшив тривалість робочого дня для дорослих із 17 до 10 годин, заборонив працю дітей до 10 років і створив для них світські школи, відмовився від системи штрафів.

Оуен, працюючи в графстві Ленарк, спромігся на практиці поліпшити організацію виробництва, підвищити трудову дисципліну та продуктивність праці, поліпшити умови праці, життя й побуту робітників, створити висококультурне середовище у межах окремого фабричного селища.

Успіхи, яких він досяг у Ленарку, Оуен мріяв поширити на все суспільство. Він починає розробляти програми реформування капіталізму, ініціює і бере участь у розробці фабричного законодавства (щоправда, коли 1819 р. з'явився так званий фабричний білль, Оуен відмовився від авторства, бо білль занадто спотворював його ідеї).

Оуен опрацював також цікавий план ліквідації безробіття, з допомогою організації «кооперативних селищ» для безробітних. Кожне селище мало бути самостійною господарською одиницею і виробляти все для задоволення власних потреб, і лише надлишки виробленого можна було продати. Селища функціонували б за принципами господарського та комерційного розрахунків. Створення таких селищ мало зробити, на його думку, зайвим податок на користь бідних.

Цей план знаменував перехід Оуена з позицій реформатора фабричної системи на позиції пропагандиста ідей соціалізму та кооперації.

Однак економічна програма Оуена не знайшла підтримки правлячих кіл.

Другу спробу реформування суспільства Оуен зробив після повернення зі США.

Необхідні умови для неспотвореної грошима дії закону вартості він сподівався створити, організувавши «Велику національну об'єднану спілку виробництв» (виробнича кооперація) та «Банк справедливого обміну» (кооперація зі збуту й обміну продукції). Ці дві організації — а вони, за задумом Оуена, становили одне ціле — мали були забезпечити обмін за законом вартості.

В основу обміну покладалися так звані трудові гроші, тобто бони, що відображатимуть реальні витрати праці на виробництво товару і, відповідно, знищуватимуть можливість одержання будь-якого прибутку. На практиці це виглядало б так, що кожний, хто має товар, несе його в Банк обміну і після оцінювання експертами отримує бони, із зазначенням, скільки трудових годин витрачено на виробництво даного товару. Власник бонів міг отримати в банку будь-який інший товар, на виробництво якого витрачено стільки ж трудових годин.

Оуен має на увазі безпосередньо усуспільнену працю, тобто форму виробництва, протилежну товарній. Робочі бони лише констатували факт індивідуальної участі виробника в загальній праці і його частку в суспільному продукті, не спотворюючи економічних відносин.

Створений 1832 р. в Лондоні банк спочатку користувався успіхом, його «трудові гроші» охоче приймали і приватні торговці. «Трудові (робочі) гроші» стали навіть предметом спекуляції.

Але в банк можна було здати товари, що не користувались попитом, не знаходили збуту, і отримати необхідні. Крім того, банк існував за принципами товарного обміну, а «трудові гроші» виконували функції звичайних грошей. Тому ця ідея зазнала поразки. Через два роки банк припинив існування. Невдалою виявилась і ідея «Великої національної спілки виробництв», яка разом зі згаданим банком мала була утворювати одне ціле.

Комуністичне суспільство — головна мета теоретичної системи Оуена. Реорганізацію всього суспільства на комуністичних засадах він уявляв як створення окремих громад. На відміну від Фур'є, Оуен не визнає приватної власності взагалі. Тому в громадах немає місця капіталістам та капіталістичному прибутку. Не передбачено також винагороди за здібності й талант. Усі спільно працюють і всі спільно користуються результатами своєї праці.

Господарською основою перших кооперативних громад мало стати землеробство. Оуен розумів, що з промисловості не можна починати реформаторську діяльність, оскільки вона працює на великі ринки й цілком від них залежить: ізолювати її від ринків — значить знищити. Інша річ землеробство. Хоча й воно залежить від ринків, однак забезпечує значно більше передумов для створення замкнутих, незалежних від ринку господарських одиниць, що могли б наочно довести можливість побудови комуністичного суспільства.

Аграрні кооперативні громади були для Оуена не ідеалом і не кінцевою метою, а тільки початком комуністичного перетворення суспільства. Лише з часом його громада мала стати прообразом комуністичного суспільства, де існували б суспільна власність на засоби виробництва, свідоме ставлення до праці, розподіл за потребами, високий рівень освіти, моралі і культури.

Коли громада «Нью-Гармонія» зазнала краху, проіснувавши всього три роки, Оуен зрозумів, що суспільство не готове до глибоких перетворень, і обмежився організацією асоціацій, але своїх утопій не зрікся.

Оуен не залишив школи у прямому розумінні цього слова. Але в нього було кілька учнів, які прагнули втілити у життя його теорії. Найвідоміший з них — Вільсон Томпсон, котрий у праці «Дослідження найсприятливіших для щастя людини принципів розподілу багатства»(1824) глибше, ніж Оуен, обгрунтував думку про те, що робітник не отримує повного продукту своєї праці, підготувавши грунт для формулювання теорій «додаткової вартості» і «неоплаченої праці». Він не проповідував експропріації приватної власності, а лише пропагував організацію нових форм підприємств, що в них робітник міг би залишати собі весь продукт власної праці. Такою формою організації він уважав кооперативи.

Водночас ідеї Оуена та його діяльність справили величезний вплив на суспільну думку. Як у Лондоні, так і в провінціях виникла ціла низка товариств, організованих за принципами Оуена. 1827 р. було створено «Асоціацію фонду» з метою зібрати капітал для створення кооперативної громади в околицях Лондона, виникло також кооперативне товариство обміну — прообраз майбутнього «Банку справедливого обміну». У 1830 р. в різних частинах Англії існувало вже близько 300 кооперативних громад. Видавалося кілька кооперативних оуенівських журналів і газет.

Сам факт нехай тимчасового, але реального існування «Великої національної об'єднаної спілки виробництв» та «Банку справедливого обміну» свідчить про те, що ідеї Оуена справді мали серйозну підтримку в суспільстві.

Оуен не був революціонером: він відмовився брати участь в чартистському русі, ніколи не виступав за експропріацію приват-ної власності, обмежуючись лише ідеєю соціалістичного реформування суспільства з допомогою найсвідоміших його представників та уряду.

Створені Сен-Сімоном, Фур'є та Оуеном моделі «справедливого» суспільства різнились між собою.

За Сен-Сімоном, соціалізм — це колективізм, що передбачає соціалізацію суспільних відносин. Соціалізацію автори доктрини розуміють як утворення асоціації суспільного масштабу через одержавлення, націоналізацію власності. Вона передбачає залучення до колективної організації всіх членів суспільства, і в цьому розумінні Сен-Сімон і його учні справді були засновниками теорії того суспільного ладу, який пізніше називатимуть комунізмом.

Фур'є, Оуена та їхніх послідовників називають асоціаціоністами, оскільки вони шукали вирішення всіх проблем сучасного їм капіталізму у вільній асоціації (інтегральній кооперації), організованій свідомо, за наперед складеним планом.

Асоціаціонізм, індивідуалістичний за своєю природою, передбачає добровільне об'єднання самостійних агентів і зберігає цю са-мостійність. Асоціаціоністи, так само як і ліберальні економісти, намагалися з'ясувати причини, що перешкоджають вивільненню економічного потенціалу індустріального суспільства, і вважали, що існуюче соціальне середовище є штучним, воно спотворює дію економічних законів.

Але асоціаціоністи відрізняються від економістів ліберальної школи тим, що вони беруть собі за мету шляхом асоціаціювання виробників створити нове суспільне середовище. Саме тому їхній соціалізм і називають утопічним.

Разом з тим асоціаціонізм Фур'є та Оуена відрізнявся за формою: у Фур'є кооперація будується на корпоративних началах, зберігається приватна власність, хоча й обмежуються її функції у сфері розподілу, доходи формуються за суспільною вартістю факторів та через суспільні фонди споживання; в Оуена кооперація базується на суспільній формі власності, передбачає розподіл за працею і також через суспільні фонди споживання.

Ідея соціалістичної організації суспільства — це винахід ХІХ століття. Про «справедливу» організацію суспільства люди мріяли давно. Але раніше «справедливість» розуміли тільки як рівність у споживанні та користуванні благами. Соціалісти-утопісти вперше поставили питання про соціалізм, як про нову систему організації виробництва, висунувши ідею, що соціалізм забезпечить значно вищу організацію виробництва і продуктивність праці, а це створить умови для якісно нового рівня забезпечення потреб.

По-новому соціалісти-утопісти ставили й питання про рівність. Вони трактували її як право на працю, тобто можливість для всіх без винятку членів суспільства працювати і за працею отримувати доходи, як можливість мати гарантовані блага із суспільних фондів споживання.

Розглядаючи вплив приватної власності на розподіл та виробництво багатств, соціалісти-утопісти дійшли висновку про необхідність її знищення, що буде головною умовою прогресивного розвитку суспільства.

Усі без винятку соціалісти-утопісти не визнавали ні рівності потреб, ні рівності здібностей, так само як економісти-класики бачили мету економічної організації суспільства в досягненні максимуму виробництва, але, на відміну від класиків, засуджували приватну власність і на цьому грунті створили теоретичну систему, що містить у собі майже всі ті ідеї та формули, які стали обов'язковими для пізніших соціалістичних доктрин ХІХ—ХХ століть.