principal culturel Culturologie - Gritsenko TB

Culturologie - Gritsenko TB

4.3 culture Ellіnіstichna

(Pp 323-30. Pour NE) pour passer pid signe Creasy traditsіynih tsіnnostey antique i shirokoї ekspansії zdobutkіv culturelle loin mezhі Kraina. Utvorennya velicheznoї іmperії Alexander Makedonskogo que її nastupnikіv - ellіnіstichnih monarhіy esprits Leaning cible pour vsebіchnoї іntegratsії protilezhnih cultures vient immédiatement la seconde. peretvoryuyutsya Afіni sur svoєrіdny "musée" tsіnnostey svitu ancienne et déplacer pershіst à skhіdnih tsentrіv culturelle - Oleksandrії Єgipetskoї s її uslavlenoyu bіblіotekoyu à Museyonі ( "Temple des Muses"), Antіohії, Selevkії, Pergame - zbudovanih pour plan régulier veletenskih mіst іz centaines tisyach rіznoplemіnnih zhitelіv.

Signification sotsіalnih protsesіv scho prizveli à utvorennya ellіnіstichnogo svitu, polyagaє dans stvorennі єdinogo ekonomіchnogo espace pour les cultures natsіonalnih rіznomanіtnih. Zamknenіst Powers polіsa zmіnilasya vіdkritіstyu Mista, scho nalezhav velikіy іmperії. Winick individus de type natsіonalnoї pour pohodzhennyam, ale vihovanogo gretskoyu movoyu sur dosyagnennyah gretskoї culture, de yack Pocha nazivati ​​ellіn.

Vіdmіnnimi risami ellіnіstichnoї culture boule syncrétisme, cosmopolitisme, іndivіdualіzm que perevaga sciences mathématiques de tiquement naturel sur le gumanіtarnimi d' un tehnіchnih.

Zmіnilisya i relіgіynі uyavlennya grekіv. La forme Traditsіynі de, poєdnavshis Zi skhіdnimi relіgіynimi traditsіyami, a donné naissance à la forme novі. Wider ototozhnennya bogіv gretskogo panthéon Zi starodavnіmi skhіdnimi divinités. Deyakі moignon (napríklad, souche Іsіdi Kіbeli i) les Grecs zasvoїli mayzhe nezmіnnimi, tіlki pereymenuvali Іsіdu à Déméter et Kіbelu sur Afrodіtu chi Artemіdu. Novi culte Serapіsa dans ellіnіzovanomu Єgiptі - poєdnannya memfіskogo Osіrіsa-Apіsa dieux gretskimi Zeus, Hadès est le Asklepієm. cultes mіstsevimi Trier ordre de z'yavlyayutsya i deyakі divinité unіversalnі, poєdnuyut scho dans sobі podіbnі funktsії nayshanovnіshih bogіv rіznih narodіv. Chіlne Emplacement dans kulturі ellіnіzmu posіdaє culte de Zeus Gіpsіsta (Nayvischogo), scho s ototozhnyuvavsya fіnіkіyskim Vaalmі, єgipetskim Amon, vavilonskim blanc, іudeyskim Yahweh que Bhagat іnshim. Non Mensch vіdrodzheny culte de poshirennya Dіonіsa. Tendentsіya à unіversalіzatsії relіgіynih vіruvan staє prologue maybutnogo monoteїzmu.

Ellіnіstichna atmosphère spirituelle que sotsіalnoї psihologіchnoї nestabіlnostі porodzhuє nécessaire dans rіznomanіtnih mіstichnih rites vіru en magіyu, astrologіyu, poshirennya mіsterіy. Shіdnі relіgіynі traditsії privnosyaschy s se mіstitsizm gliboky, le rôle de pіdvischenu dans ekstazu obryadovostі e kultі tsarskoї individus.

Ellіnіstichny perіod poznachivsya nebachenim dosі rozkvіtom science, yak vidіlilasya s fіlosofії. Її centres deviennent zasnovanі Alexander Makedonskim Mista, nasampered stolyci ellіnіstichnogo Єgiptu Aleksandrії, nazvanoї à l'honneur Yogo. Aleksandrіysky Museyon devenir spravzhnіm centre Naukova anatomіchnimi de théâtres, observatorіyami, zoos, jardins botanіchnimi, naybіlshoyu sur Ti chasi bіblіotekoyu. Uchenі pratsyuvali scho Boulé ici sur les pouvoirs utrimannі. Materіalna base de Naukova doslіdzhen zrostala zavdyaki patronage.

Avant Naukova Nagybanya ellіnіstichnoї Epoch nalezhit vidatna Prace Evklіda "Oreilles" - la synthèse des connaissances matiquement mathématique de svitu ancienne, les problèmes de robots Archimedes Sirakuzkogo des mathématiques e fіziki que zasnovnika trigonometrії de Apollonіya Perge que іn. campagnes Makedonskogo d'Alexandre, zi côté Svoge, rozvitok stimulyuvali astronomії que geografії. Mamboo.com centres de astronomіchnimi vavilonskimi de Cet utilisateur tsіlu zoome bas vіdkrittіv Naukova. Donc, Aristarque Samosky visunuv gіpotezu gelіotsentrizmu, scho dans le Perche est devenu zdogadkoyu astronomії sur le système Eratosfen de dіyshov de Budova à visnovku environ kulyastіst Zemlі i dosit exactement vimіryav dovzhinu її jeu Dіkearh Sklave carte svitu th virahuvav visota bagatoh gіr Gretsії. Rozshirilosya pіznannya Helsinki Human Nature que. Vіzantії cible sistematizovany viklad zoologіchnih connaissance de Aristophane, Théophraste - botanіchnih, catalogue Kallіmah UCLA ptahіv. Zavdyaki anatomіchnim doslіdzhennyam vіdbuvalosya nakopichennya medichnih connaissances.

Loin rozvitku nabuvaє іstorichna science. Formuyutsya deux tipis іstorichnih doslіdzhen - tse, nasampered, mémoires, scho bіlshe Skidan sur hudozhnyu prose. Rozrahovana sur emotsіynu reaktsіyu chitacha, Won zdebіlshogo vihvalyala osobistі mozhnovladtsіv fond. Tse pratsі Kallіsfena sur Alexander Makedonskogo, Klіtarha Aleksandrіyskogo, Telah. A la même heure de labeur Lieu ob'єktivnі th tochnі doslіdzhennya іstorichnih podіy, robots de yaks Ptolémée I, Kardії et takozh l'auteur Ієronіma Polіbіya "de Zagalnoї". La dopovnyuєtsya de Іstorichna littérature Epoch takozh grecque movnimi іstorіyami іnshih narodіv. Tse Istoria Єgiptu, écrite gretskim іstorikom Manéthon, Bérose zhertsya Istoria Babylon (Bérose), Gretsky pereklad єvreyskogo P'yatiknizhzhya (lat. Septante, tobto pereklad sіmdesyati dvoh tlumachіv, zrobleny pour tsarіv dinastії Ptolomeїv s). Usa Tse svіdchit sur le rôle de provіdnu gretskoї MTIE e culture chasіv calme.

Surtout dosyagnennyam ellіnіstichnoї bula de culture apparaît fіlologії gretskoї. Zberіgannya dans Aleksandrіyskіy bіblіotetsі velicheznoї kіlkostі tekstіv potrebuvalo pas une privation klasifіkatsії que katalogіzatsії et second bіblіografіchnih opisіv, critiques vstanovlennya avtorskoї redaktsії, gramatichnih komentarіv, z'yasuvannya auteur est l'heure de l'écriture tekstіv. Bases de fіlologії gretskoї sacrifiés Zenodot Efesky, Aristarque Vіzantіysky que іn. Les scientifiques Aristarque Dіonіsіy Frakіysky UCLA Perche grammaire gretskoї MTIE. Dans Aleksandrіyskіy bіblіotetsі takozh zroblenі Commentaires boule à tvorіv Homer Gesіoda e zagalom à gretskoї poezії. Dans la phase II. à NE sformuvalasya fіlologіchna école à Pergamskіy bіblіotetsі, yak vivchala gretsku oratorsku que fіlosofsku prose.

Caractéristiquement risami ellіnіstichnogo Mistetstvo boule svіtskіst, pathos que іnteres à pobutovih sujets. Changer log Dokorіnnih littérature arrogant. Traditsіynі genre klasychnoji lіteraturi vіdstupili, mayzhe znikli tragedіya que oratorska littérature. Poezіya peretvoryuєtsya sur Mistetstvo pour obranih, zadovolnyayuchi nahili visokoіntelektualnoї elіti. tvorіv stayut perevazhno uchnі-fіlologi Les auteurs, SSMSC apportant poezіyu tendentsіyu naslіduvannya klasichnih zrazkіv gretskogo EPOS, poezії panegіrichnoї. Tse Exprimez - vous Apolonіya Rodoskogo, Kallіmaha que lіrichnogo poète Feokrіta Sіrakuzkogo - zasnovnika bukolіchnoї (sіlskoї) іdilії. A la même heure savoure la population plus large verstv yaskravo vіdbivali mіm i komedіya. Vidatnim predstavnikom "novoї attichnoї" komedії CCB Ménandre, Yaky vsuperech іdealіstichnim Regardez elіtnoї lіteraturi zoseredivsya sur vіdobrazhennі réel Zhittya, personazhіv caractéristique, stvoryuyuchi spravzhnyu komedіyu harakterіv. Zagalom ellіnіstichnіy lіteraturі pritamannі apolіtizm, pédanterie, Erotique, syuzhetіv base très difficile de se perdre іntriga. Vіdіyshovshi od grands problèmes de sotsіalnih Won zagliblyuєtsya dans le monde d'vnutrіshnіy est l'expérience de l'Homme Helsinki.

The Epoch ellіnіstichnu trivaє rozvitok arhіtekturi, sculpture est la peinture. Vidatnimi pam'yatnikami arhіtekturnogo Mistetstvo boule nasampered kultovі sporudi - Temple Artemіdi en Efesі, zbudovany sur mіstsі brûlée à 356 p. à NE Gyrostat, le temple d'Apollon à Dіdіmah Mіleta proximité temple-tombeau du roi Mausole dans Karії Galіkarnasі, monumentalnі vіvtarі - Zeus est le Afіni en Pergamі, Gієrona en Sіrakuzah. Loin rozvitku nabuvaє mіstobuduvannya, acier Chogo butt novozbudovanі Mista Alexandria, Antіohіya, Pergame que INSHI stolyci ème svitu de velikі centerand. Même heure Tsei architecte loin vprovaditi en Zhittya prévu mіskoї système Zabudova rozroblenu fente au V siècle. à NE Mіletu Gіppodamom de arhіtektorom. Stvoryuєtsya mіske seredovische, yak yak odnakovo zadovolnyaє vimogam zruchnostі donc j'estetiki lois. Bagato uwagi nadaєtsya zhitlovomu que tsivіlnomu budіvnitstvu. Keruyuchis gretskimi arhіtekturnimi normes zodchі ellіnіstichnoї Epoch pereynyali pritamannu Shodovі monumentalnіst que rozkіsh, scho yak viyavilosya dans rozmіrah, budіvel grandіoznostі donc je pishnostі dans la décoration sculpturale.

Dans ellіnіstichnіy skulpturі perevazhaє le style pathétique, scho vіdpovіdaє novim risam arhіtekturi, ale z porіvnyano klasichnoyu Sculpture Mystetskyi rіven її descho nizhchy. Vinikayut novі oseredki rozvitku sculpture. Antique sculpteurs maystrіv de dopovnyuvali de Pergame, Aleksandrії, Rhodes est la Antіohії. Ellіnіstichne Mistetstvo vdaєtsya à іnshih ob'єmіv que zasobіv viraznostі. Tri s klasichnimi zrazkami z'yavlyayutsya gіgantomanіya que mіnіatyura sculptural. Klasichnі personazhі dopovnyuyutsya peintures sculpturales "gіgantomahії" - Borotba bogіv, GROUPE sculptural, scènes de genre que erotichnimi. Z'yavlyaєtsya portraits sculpturaux.

Sered togochasnih mittsіv uslaviyah uchnі vidatnogo sculpteur Lіsіppa: Єvtehіd Sіkіonsky groupe sculptural cible scho "Tyche" (la déesse dolі que le bonheur), Hares de Lіnda - bronzovoї Sculpture dieu de l'auteur Gelіosa sur ostrovі Rhodes - le fameux Colosse Rodos-cue, scho devenir l'un іz svitu sept merveilles.

Nayvіdomіshі pam'yatniki monumentalіzmu pathétique - tse skulpturnі groupies sur temple frontonі Samofrakії qui frise monumentale veletenskogo Pargamskogo vіvtarya - naochne vtіlennya Rodoskoї skulpturnoї scolaires. Avant Tsogo fournir second groupe sculptural de takozh directe "Laocoon" (Agesandr, Polіdor que Afіnador) i "Bik Farnese" (Appolonіy th Tavrіsk de Thrall). Traditsії Praxitèle prodovzheno statues ellіnіstichnimi Afrodіti Kіrenskoї que Afrodіti Mіloskoї ( "Venus Mіloska"). Epoch représentation takozh de statuєyu de Mistetstvo portrait sculpté Démosthène, Ménandre portrait, rіzblennyam sur kamenі dans mіnіatyurnіy "Kameї Gonzaga."

Peinture rozroblyav Ti Epoch w samі par: realіstichny pobutovі portrait que erotichnі parcelle. paysage Rozvivaєtsya. Zrostannya zhivopisnoї tehnіki que syuzhetnoї rіznomanіtnostі demonstruyut peintures murales Bhagat domіv Delon, Herculanum, Pompeїv, musée de Staley à Volosі.

Zagalom ellіnіstichna temps de gretskoї culture a été vu l'accès dosit plіdnoyu dans tous les domaines materіalnogo hudozhnogo Zhittya. A la même heure culturelle protsvіtannya ellіnіstichnogo svitu postіyno suprovodzhuvali Retrouvez notre Creasy e zanepadu. Traditsіynі Ambush gretskogo sotsіumu postupovo vicherpuvalisya. Sur іstorichnu arène vihodila nouvelle force de kulturotvorcha - Rome, Yaky naprikіntsі je mets en scène. à NE approuvant panuvannya svoє dans svіtі ellіnіstichnomu. Cependant pіdkorennya Elladi pas znischilo її navpaki de culture, zasvoїvshi ellіnіv de culture, Rome se ellіnіzuvavsya. Vpliv Elladi sider i dans la suite chasi perіodu antichnoї Culture - rimskoї antichnostі.

4.4 culture Davnorimska

(. VIII art NE - V v NE.) Got tisyacholіtnyu іstorіyu, valeurs yakoї vazhko pereotsіniti: Latinska mova célébré chiffres vpliv sur rozvitok tsіloї groupies єvropeyskih atomes, scho Steel nazivatisya romanskimi, fente deux ou trois à stolіttya Won bula movoyu fіlosofії, la science, la médecine, yurisprudentsії, relіgії i lіteraturi bagatoh narodіv. Doteper bіlshіst Naukova, medichnih, Yurydychna termіnіv - pohodzhennya latinskogo. Tacke w valeurs labeur dosyagnennya Romains arhіtekturі, Obrazotvorche mistetstvі ont sistemі ème souverain droit privé admіnіstrativnogo upravlіnnya qui forme organіzatsії suspіlnogo Zhittya. Vivchennya antichnoї, culture zokrema rimskoї, daє zmogu zrozumіti zakonomіrnostі rozvitku bagatoh sotsіalnih que fenomenіv culturelle, robit mozhlivim bіlsh ґruntovne vivchennya sogodnіshnіh sotsіalnih que protsesіv culturelle.

culture Davnorimska utvorilasya de narodіv de Shlyakhov zlittya cultures: etruskіv, sabіnіv, ekvіv, volskіv sur osnovі yakih formuvavsya personnes Rimski - POPULUS ROMANUS.

Dans svoєmu polіtichnomu, sotsіalno-ekonomіchnomu trois perіodi de i rozvitku culturelle Starodavnіy Rome:

1 754 (753) -510 (509) à la NE - Tsarsky perіod. En Tsei heure gouverné tsarіv sіm: Romulus, Numa Pompіlіy, Gostіlіy Tullus, Ancus Marcius, Tarkvіnіy Priscus, Servіy Tulіy, Tarkvіnіy fiers. gromadyan Povnopravnih, scho skladali Rodov profil de l'entreprise, patritsії nazivali, calme, znahodilisya scho posent neї - plebeї. Pour perekazami, Romulus zapochatkuvav Sénat - bunt Reigning Rada, scho Vlad obmezhuvala roi st skladalasya іz starіyshin vieux et Servіy Tulіy permettant aux gens de Rimskogo plebeїv. Pіslya vignannya ostannogo roi Tarkvіnіya Proud to kraїnі Bula République vstanovlena.

2. 510 (509) -30 (27) vers le NE - République. Prérogatives tsarskoї Vladi Tsey perіod rozdіlenі mіzh boule consuls SSMSC voler un an. Dans borotbі mіzh patritsіyami i plébéiens ostannі domoglisya utvorennya planter un tribun du peuple - spetsіalnogo predstavnika scho zahischav plebeїv droit reconnu plebeїv sur Posada consul e vіdmіni borgovoї sanglier. Pіdkorivshi usyu teritorіyu Іtalії, Rome peretvorivsya sur grand scho de puissance dobilasya gegemonії dans usomu Seredzemnomor'ї. Dans rezultatі Gromadyanska vіyn que sotsіalnih konflіktіv grand rôle pochinaє vіdіgravati armіya que її vozhdі. Dans gromadyanskoї hodі vіyni pp 49-45. à NE règle neobmezhenim Yulіy Gaius César Kraina et pіslya Yogo smertі - Août Oktavіan, scho à 27 p. à NE otrimav od Sénat le povnovazhennya. République peretvorilasya sur Іmperіyu.

3. 30 (27) vers le NE - 476 - іmperіya. LUV privation Poczesna titre de vіyskovim de titre Spochatku, Yakima Soldati nagorodzhuvali Svoge commandant pіslya velikoї Peremohy, ale Yulіy Caesar Purshia Pocha lui koristuvatisya yak postіynim ont Yogo Well nastupnika - titre Août Tsey vzhe nabuvaє monarhіchnogo valeurs. Іmperatori Mali dovіchnu Vlad tribun du peuple, le titre de pontifіkata suprême (de zhertsya) pour Posada consul de Bajanov, proconsul, censeur, vіlno rozporyadzhalisya Skarbnitsya. A 2 c. à NE pour chasіv іmperatora Trajan Krajina dosyagla rozmіrіv maximum, ale insurrection mіstsevogo population SSMSC suprovodzhuvalisya perche varvarіv, prizveli à vіdpadіnnya numéro provіntsіy e rozdіlennyu à 395 p. à NE іmperії Rimskoї sur Shіdnu th Zahіdnu.

Pour perekazami, Rome Bulo zasnovano ont 754 abo 753 p. à NE Brothers Romulus Remus i, vіdbuvaєtsya formuvannya klasovogo suspіlstva e souverain aparata * 8. Vzagalі Zhittya etruskіv - poperednikіv Romains malovivchene. A propos de Demba mozhna dovіdatisya la tombe de privation rozpisіv stіni yakih prikrashayut scène zaupokіynogo culte tse Les images polyuvan, benketіv, zmagan, batailles de la mіfologії. Sculptural Mistetstvo etruskіv présenté takozh fіgurami sur les urnes pohovalnih pour Popiel est mort. Їhnі ochі largement vіdkritі et oblichchyah radіsna posmіshka. Un tel w Romulus Remus radіsnimi boule d - les dinastії des ancêtres scho donc rang zapochatkuvala tsarsky perіod (754-510 à NE), heure pid yakogo z'yavilisya Pershi etruskі dieux. Statue vovchitsі - emblemu Rome takozh etruski cible.

* 8: {Romulus, Lat. - Mіfіchny zasnovnik, i Purshia Tsar (rex) Rome, syn P e i C i l s i ¯ en ce que M et P avec un frère-Rem Bliznyuk. A m y l i trône de st scho d'Alba Longa, jetant Svoge frère, H y et m à r et - le bratіv grand-père - i povelіv lancer dіtey du Tibre. Rika vinesla dіtey terre et vovchitsya envoyé vers Mars, vigoduvala їh. Potіm hlopchikіv vihovali berger F et S T l i Yogo équipe à A et A à un p e n n i i. Koli Brati pіdrosli, puanteur conduit Amulіya, Vlad se tourna dіdovі e zasnuvali base il Misto de їh znayshla vovchitsya. Lorsque zvedennі stіn nouveau Mista (nom Zgoda sur іmenі Romulus Rome) le soudage de mіzh de frère, i Romulus tué Remus. Devenu roi de Rome, Romulus, les habitants zbіlshiti population Mista, les demandes de sainte susіdіv-Sabines; heure pid benketu rimskі Yunak vikrali sabinskih dіvchin. Vinikla vіyna mіzh Sabines e Roman Bula pripinena zavdyaki vtruchannyu vikradenih zhіnok, scho pas Bajan dopustiti zagibelі cholovіkіv i bratіv. Selon legendі, Romulus le CCB Voznesensk le ciel e dieu іm'yam K i p Romans shanuvavsya i n a. Dans mistetstvі rimskomu souvent zobrazhuvalisya epіzodi Zhittya Romulus (Vovchitsya, vikradennya sabіnyanok, l'apothéose de Romulus le th.).

}

Dans le chiffre des tsarsku Epoch Romains uspіhіv bagatoh directement à partir de la culture. Perche pour toute puanteur, zavdyachuyuchi etruskam que les Grecs zasvoїli polіpshenі méthodologique obrobіtku zemlі, Pocha kultivuvati raisins pereynyali alfavіt i polіsnu forme souveraine organiser. Etruskam puent takozh zobov'yazanі pobudovoyu pіdzemnogo canal - Velikoї cloaque (sloaca maxima), et takozh poshirennyam Surtout de type zaloyu centrale Zhitlo, scho Got otvіr dans Dahu - atrіyu.

Bula Zi les restes de chiffres de Pervіsna relіgіya Romains totemіzmu au scho de la légende sur vovchitsyu, yak vigoduvala Romulus que Remus. Postupovo Romains pereyshli à zemlerobskogo de divinités peuplées numériques du monde de culte, forces scho opіkuvalisya de la nature qui usіma vues robіt. BEZPEKA Dobrobut i maison Svoge divinités numériquement de Davnіy romaines: Lary i Penaty opіkuvalisya Zhitlo, dverі ohoronyav Janus domashnє vognische - la déesse Vesta. Krіm de petite personne cutanée du NKVD esprit patron - genіya. Ale svoї divinité Romains fente uyavlyali ont pas podobі lyudskіy pas mettre statues їm pas buduvali hramіv contre, Sereda ont déjà vidіlyalisya takі golovnі dieux Yupіter - zagalno іtalіyske divinité du ciel; Mars - patron spochatku Roslyn et pіznіshe - vіyni dieu; Kvіrіn - blizke vers Mars divinité.

Вирішальний крок до антропоморфізму римських культів було зроблено також за часів правління етруської династії, оскільки саме у етрусків боги виступали у людській подобі. Так, на Капітолійському пагорбі виник перший храм вищих етруських божеств Тіна, Уни і Мнерви , яких латиняни ототожнювали зі своїми богами Юпітером, Аноною і Мінервою . З'являються і боги, запозичені у греків: грецька Деметра ототожнювалася з італійським божеством Церерою, покровителькою хлібних злаків, Афродіта – з італійською покровителькою овочів Венерою, Посейдон – із Нептуном , який спочатку не мав жодного відношення до моря. Таким чином латинські й загальноіталійські отримали в Римі антропологічні риси, їх стали зображувати у вигляді прекрасних чоловіків і жінок. Рим починає поступово прикрашатися храмами і статуями.

Після вигнання царя Тарквінія Гордого в Римі почав формуватися республіканський лад. Політична влада фактично перебувала в руках патриціїв, народні збори, що вважалися вищим органом влади, мали обмежені можливості. Ситуація політичної нерівності патриціїв і плебеїв поставила питання про гарантії правового захисту останніх від свавілля патриціанської влади. Такою гарантією стала кодифікація римського права.

Фіксація законів стає важливим елементом переходу від родового суспільства до класового і становлення римського полісу. Зведення законів, що отримало назву “ Закони дванадцяти таблиць ”, було записано на мідних пластинах і виставлено для загального користування на Форумі, а також на ринках у римських колонія. Так у Римі було започатковано полісну республіку. Але на відміну від Афін, римський поліс не створив високої культури. Завдяки грецькому культурному впливу в Римі починають споруджувати базиліки – великі криті зали для зборів купців, судових засідань, коміцій. Форум з портиками, колонадами, галереями стає загальновизнаним центром не лише політичного, а й усього громадського життя у місті. Уже в середині ІІ ст. à NE у Римі зникають будівлі, криті соломою. З'являється бруківка, у будівництві громадських споруд замість туф починають застосовувати вапняк і мармур.

Від періоду становлення словесності латинською мовою до ІІІ ст. à NE з писемних пам'яток не збереглося майже нічого. Римська словесність розвивалася лише на основі фольклору. Це релігійні гімни (carmen), пісні на честь померлих – елегії, погребальні пісні плакальниць. Сільські свята супроводжувалися народною драмою, різновидом якої були ателлани – веселі п'єси з сільського побуту.

Проза згаданого часу дійшла лише у писаних “Законах дванадцяти таблиць”, сенатських промовах, богословських трактатах, зате плідно розвивалася поезія. Першим поетом Стародавнього Риму вважається Лівій Андронік (280–207 рр. до н.е.), що здійснив переклад з грецької “Одіссеї”, що став першим поетичним твором, написаним латинською мовою, а також створив кілька трагедій та комедій. Родоначальником епічного жанру був Гней Невій (270 –204 рр. до н.е.) – автор “Пісні про Пунічну війну”, а також декількох трагедій та віршів. Римський поет Квінт Еній (239–169 рр. до н.е.) створив історичний епос під назвою “Літопис” (Annales), де вперше ввів у латинську мову віршовий розмір гекзаметр. Автором наслідувальних комедій з життя Стародавньої Греції був Тіт Марций Плавт (254–184 рр. до н.е.). Переробляючи нову аттичну комедію в стилі карикатури та буфонади, він створив характери-маски у віршованих комедіях “Цапи”, “Горщик”, “Хвалькуватий воїн”, де жіночі ролі виконували чоловіки

Культура епохи імперії. Римська імперія проіснувала п'ять століть – від 27 року до н.е. до 476 року н.е. За цей період вона пройшла складний шлях становлення, розквіту й падіння.

Наприкінці І ст. à NE Римська держава з аристократичної республіки перетворилася на імперію. Часи затишку у класовій боротьбі в часи правління імператора Августа (27–14 рр. до н.е.) стимулювали високий розвиток культури й мистецтва. Рим стає величезним на той час містом з населенням понад мільйон жителів. Зберігаючи деякі риси поліса, він почав перетворюватися на світову столицю. В Італії починається економічне пожвавлення, вона об'єднується як в економічному, так і в культурному відношенні, кількість громадян в ній досягає п'яти мільйонів. Будуються нові дороги й акведуки, що забезпечують більш інтенсивне спілкування.

Кінець І–ІІ другого ст. à NE було часами спорудження грандіозних архітектурних комплексів та будівель величезного просторового розмаху. Поряд з республіканським Форумом зводилися форуми імператорів, будувалися багатоповерхові будинки, що визначали обличчя не тільки самого Риму, а й інших міст Імперії. Втіленням могутності та історичної значимості імператорського Риму були тріумфальні арки, що прославляли великі військові перемоги, але грандіозною видовищною спорудою Стародавнього Риму був Колізей – місце грандіозних вистав та гладіаторських боїв на 50 тисяч глядачів. Грандіозність задуму та широту просторового рішення при будівництві Колізею можна співставити лише з Пантеоном, спорудженим за проектом Аполлодора Дамаського, що був класичним зразком центрально-купольної споруди, найкрупнішої й найдосконалішої в епоху античності.

Подальшого розвитку набули рельєф та кругла скульптура. На Марсовому полі було зведено монументальний мармуровий Вівтар миру (13–19 рр. н.е.) з приводу перемоги імператора Августа в Іспанії та Галії. Однак провідне місце у мистецтві пластики продовжував займати портрет. Розвиток портретного жанру відбувався під впливом давньогрецького мистецтва. У скульптурних образах римського портрету було втілено ідеал суворої класичної краси – типу нової людини, якої не знав республіканський Рим. З'явилися парадні придворні портрети, сповнені стриманості й величі. Пізніше скульптурний портрет досягає вершин свого розвитку, твори стають життєвішими й переконливішими (портрет імператора Нерона, що розкриває образ холодного й жорстокого деспота, людину низьких та неприборканих пристрастей).

Великого значення у давньоримському суспільстві надавали освіті. Освіта в Римі починалася з семи років. Заняття з дітьми проводив, як правило, раб-педагог, переважно з греків. Діти мали змогу ходити у початкову школу, де навчалися читанню, письму та лічбі. З 12 до 16 років римські юнаки відвідували школи граматиків, влаштовані за елліністичним зразком. Головними предметами у них були література та граматика, однак викладалася логіка, арифметика, геометрія, астрономія й музика. У 16 років юнак досягав повноліття, їх урочисто одягали у тогу, після чого вони приступали до вивчення риторики під керівництвом грецьких ораторів або латинських вчителів. Риторика вивчалася водночас із римським правом. Освіту завершували у грецьких культурних центрах, що були в Афінах, на острові Родос, в Пергамі та Массілії.

Риторика у Римі була основою освіти. Уміння публічного виступу було необхідним атрибутом усього громадсько-політичного життя – у народних зборах, сенатських та судових засіданнях звучали яскраві промови, з натхненними промовами до війська повинен був вміти звертатися навіть полководець. Видатними ораторами свого часу були сенатор Аппій Клавдій Цек, Гай Гракх, Марк Антоній, Луцій Ліцилій Крас, Марк Тулій Цицерон. Але з ускладненням соціальних умов життя, ораторське мистецтво втрачало правдивість, простоту й щирість. Оратор за будь-яку ціну намагався довести свою правоту, навіть тоді, коли вона входила у протиріччя з істиною. “Дуже помиляється той, – казав Цицерон, – хто шукає в проголошених нами у судах промовах відбиття наших переконань. Ці промови носять характер самих процесів та обставин, і аж ніяк не виражають справжніх поглядів ні людей, ні патронів”. Часто у промовах використовували інвективи – у своїх аргументах оратор за допомогою пліток та необґрунтованих звинувачень виставляв особу свого опонента у спотвореному вигляді. Однак, незважаючи на це, риторика мала велике значення для розвитку римської культури. Елементи риторики зустрічаються у публіцистичних творах, у римській історіографії та художній літературі. Крім того, ораторське мистецтво сприяло подальшому розвитку латинської мови.

Видатне місце у римській літературі того часу посідав Гай Юлій Цезар (102–44 рр. до н.е.) – визнаний другим після Цицерона оратор. Визначними за формою та за змістом були його мемуари “Нотатки про Галльську війну” та “Нотатки про Громадянську війну”, інші твори не збереглися. Автором цікавих історичних творів, присвячених окремим подіям був Гай Салюстій Крісп (86–35 рр. до н.е.), якому належать роботи “Про змову Катіліни”, “Югуртинська війна”, “Листи до Цезаря”. Майже всі галузі знань охоплюють твори Марка Теренція Варрона (116–27 рр. до н.е.), який завдяки своїм сатирам став відомий також як поет. Повністю зберігся його твір “Сільське господарство”.

Бурхливого розвитку набуває давньоримська поезія. Оскільки володіння поетичною творчістю вважалося ознакою шляхетності, володінню версифікацією навчали навіть у школах. У поезії того часу боролися дві течії: елліністична й традиційна, якщо першу започаткувала творчість Квінта Еннія (239–169 рр. до н.е.), останню представляв Тіт Лукрецій Кар (І ст. до н.е.), автор знаменитої поеми “Про природу речей”, що містить систематичний виклад матеріалістичної філософії.

Яскравого вираження інтимних почуттів досяг у своїй поезії Гай Валерій Катул (87–54 рр. до н.е.). Основні свої твори він присвятив коханій жінці Лесбії. Вірші розкривають подробиці цього роману, що починається захопленням, а закінчується розчаруванням – хоча поет і після розриву продовжує любити Лесбію, однак повертатися до неї не збирається. Майстром давньоримської епіграми вважається Марк Валерій Марціал (бл. 40–104 рр. н.е.), що описує життя і звичаї тогочасних персонажів. Непримиренним сатириком був Децим Юній Ювенал (друга половина І ст. до н.е.). Зразком давньоримської прози став пройнятий еротичними мотивами, побутовою сатирою й релігійною містикою авантюрно-алегоричний роман “Золотий осел”, автором якого був Апулей (бл.125 – бл.180 н.е.). Філософські ідеї стоїцизму розкриває у своїх літературних творах визначний державний діяч, письменник і філософ Луцій Анній Сенека (4 р. до н.е. – 65 р. н.е.). Його дев'ять трагедій на міфологічні сюжети, що розвивають ідею про всевладдя долі, згубність пристрастей, справили глибокий вплив на європейську трагедію епохи Ренесансу й класицизму в Європі.

На межі старої й нової ери античне суспільство переживало глибоку духовну кризу – старі духовні цінності, створені полісним середовищем, вичерпали себе. У різних соціальних прошарках античного суспільства формувалася моральна атмосфера, на основі якої могло знайти розповсюдження християнське віровчення. На відміну від уявлень про людину, як іграшку в руках жорстоких богів або сліпого фатуму, вона проголошувала її потенційним "сином божим", а боротьбу за щастя і добробут переносила у внутрішній світ людини. Християнські ідеї любові та милосердя у стосунках з людьми, вимога активної самопожертовної діяльності, спрямованої на вдосконалення свого життя стали фундаментом для подальшого розвитку гуманістичної ідеології й гуманістичної культури. Таке віровчення було зрозуміле не тільки широким верствам простих людей, а й найвибагливішим смакам високоосвічених людей пізньої античності.

У середині II ст. правителі невеликого сирійсько-месопотамського князівства з центром в Едесі офіційно дозволили християнський культ, а з III ст. християнство активно поширюється у Вірменському царстві та Ефіопській державі Ассум. У 313 р. імператор Константин своїм едиктом офіційно заборонив переслідувати християн і визнав свободу віросповідання в Римській імперії, що фактично стало визнанням християнства як державної релігії в країні.

Період становлення християнства ініціював величезну кількість літератури, що закладала основи християнської теології, викривала язичницькі культи та єресі. Усі перші століття свого існування християнство поширювалося в боротьбі не лише з традиційними греко-римськими культами, а й іншими релігіями, що обіцяли вічне спасіння. У цей час формувалася система управління християнськими громадами, що поступово привело до формування християнської церкви – організації для управління релігійним життям християн.

Друга половина IV ст. була часом талановитих та освічених проповідників: Григорія Нізіанського, Григорія Ніського, Василія Великого, Іоанна Злотоустого .

Роль античної спадщини у розвитку європейської культури важко переоцінити. Після кардинального перевороту від значної частини античних цінностей за період Середньовіччя ця культура уже у переосмисленому вигляді оживає у творах митців Відродження, які вбачали у зверненні до античності шлях відновлення духовної свободи, утвердження науки, творчості, пошуків в усіх сферах життя. Європейські наука, література та мистецтво Нового і Новітнього часу також звертаються до греко-римської культури, сприймаючи її як невід'ємну частину свого становлення та розвитку.

Zapitannya i zavdannya pour l'auto-contrôle

1. У чому полягають особливості античної культури?

2. Розкрийте роль і місце античності у світовій культурі.

3. Яке значення мала міфологія для розвитку античної культури ?

4. Назвіть головні риси й особливості давньогрецької культури.

5. Роз'ясніть суть гомерівського питання?

6. У чому полягає роль і значення давньогрецького полісу для розвитку культури ?

7. Назвіть етапи розвитку культури Стародавньої Греції.

8. Які відмінності культури Стародавньої Греції від Стародавнього Риму ?

9. Дайте коротку характеристику періодам розвитку давньогрецької культури.

10. Розкрийте роль і значення еллінізму як завершального етапу розвитку давньогрецької культури.

11. Дайте загальну характеристику культури Стародавнього Рим