Главная Бухгалтерский учет, аудит Книги Договори від А до Я - Водоп'янова О. - Частина 2

Договори від А до Я - Водоп'янова О. - Частина 2

ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК ТОВАРІВ, ВИКОРИСТАНИХ УГОСПОДАРСЬКОМУ ОБІГУ ЗБЕРІГАЧА

Окремо спинімося на ситуації, коли товари, отримані зберігачем на зберігання, використані ним у власному виробничому чи господарському обороті (право на таке використання у договорі не застережено). У цьому разі такі товари підпадатимуть під визначення безоплатно отриманих (п. 1.23 Закону про прибуток), а тому зберігачу на вартість таких товарів слід збільшити ВД1. Виникає запитання: у якому періоді зберігач повинен відобразити ВД на вартість безоплатно отриманих товарів — у періоді отримання товарів на зберігання чи в періоді фактичного використання товарів у власній господарській діяльності? На нашу думку, такий дохід виникає у періоді використання товарів у господарській чи виробничій діяльності. Це підтверджується абз. 2 пп. 4.1.6 Закону про прибуток, згідно з яким до ВД включаються доходи у вигляді «...вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді». Звітним періодом буде період, коли отримані на відповідальне зберігання товари стануть безоплатно отриманими, а такими вони стануть, лише коли будуть використані у господарській діяльності. До того моменту вони перебувають на зберіганні.

У поклажодавця в податковому обліку ВД на суму безоплатно наданих товарів не виникає, проте, на нашу думку, він не матиме права на ВВ та ПК, відображені у періоді купівлі таких товарів. Отже, ВВ треба відкоригувати на вартість товарів, що були віддані на зберігання та використані зберігачем у власному господарському обороті, та нарахувати ПДВ виходячи зі звичайної ціни (п. 4.2 Закону про ПДВ). У майбутньому, якщо поклажодавець отримає компенсацію понесених втрат від зберігача, то її сума не відображатиметься у складі його ВД на підставі пп. 4.2.3 Закону про прибуток (якщо має місце рішення суду або претензійна робота).

Зберігач у результаті використання майна, що

1) як безоплатно отримані товари (п. 1.23, абз. 2 пп. 4.1.6 Закону про прибуток):

2) як товари, отримані на зберігання та використані у господарському обороті (на підставі абз. 6 пп. 4.1.6 Закону про прибуток).

зберігається, буде зобов'язаний відшкодувати поклажодавцю завдані збитки. Оскільки відшкодування збитків не має відношення до господарської діяльності зберігача, то й не буде прав на ВВ та податковий кредит з ПДВ на ті товари, які зберігач буде вимушений додатково придбавати для компенсації втрат поклажодавцю. Тому при виникненні такої ситуації для обох сторін вигіднішим буде спочатку документально оформити повернення товару з відповідального зберігання з подальшим продажем товару зберігачу.

ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК ПЛАТИ ЗА ВІДПОВІДАЛЬНЕ ЗБЕРІГАННЯ

Як уже зазначалося вище, операція з відповідального зберігання майна з метою оподаткування належить до категорії послуг. А тому договірна вартість такої послуги є об'єктом обкладення ПДВ і відображається у складі ВД (за мінусом ПДВ) зберігача. У сторони, яка віддала товар на зберігання, — поклажодавця — на вартість отриманих послуг зі зберігання виникатимуть ВВ (на підставі пп. 5.2.1 Закону про прибуток) та ПК (на підставі пп. 7.4.1 Закону про ПДВ). У п. 5.9 Закону про прибуток сказано, що перерахунку підлягають запаси, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких відносяться до складу ВВ. Разом з тим, згідно з п. 8 П(С)БО 9, витрати на зберігання запасів не включаються до їх первісної вартості, тож і перерахунок таких витрат за п. 5.9 у складі балансової вартості запасів робити не треба. Зазначені витрати відповідно до пп. 5.2.1 Закону про прибуток у поклажодавця відносяться до ВВ за першою подією і за умови дотримання норм пп. 11.2.3 Закону про прибуток.

Оскільки операція зберігання належить до послуг, то радимо уникати безоплатних договорів зберігання. Адже зберігач не зможе відобразити ВВ і податковий кредит з ПДВ за витратами, пов'язаними зі зберіганням майна, а поклажодавець, своєю чергою, змушений буде відобразити ВД на суму безоплатно отриманих послуг. Вартість послуг має бути при цьому розрахована за звичайними цінами.